– Вмовив нас на кредит на квартиру і залишив потім своїх батьків, уявляєш? – скаржиться 57-річна Ніна на свого сина. – У квартирі тій потім жити не став. А ми з батьком платити будемо тепер багато років. Мені ця квартира не потрібна зовсім. Я ж для свого сина намагалася!
Синові Ніни, Іванові, 29 років, два роки тому він одружився, і в якості весільного подарунка батьки піднесли йому ключ від квартири. Квартиру батько взяв в кредит перед самим весіллям Івана, оформивши її, природно, на себе, оскільки платити мали намір самі з дружиною.
– По-іншому оформити нерухомість все одно ніхто б не дозволив! – пояснює Ніна.
У підсумку «діти» пожили в квартирі трохи більше року і з’їхали. Батьки, за словами сина, просто-таки втомили їх з дружиною своїми постійними докорами: ось, мовляв, ми вам квартиру купили, на останні гроші, кредит за неї платимо, а ви – не дзвоните нам кожен день, не радитесь, не питаєте дозволу, не ставите до відома, що ви робите. Список нескінченний тих докорів.
У Ніни були ключі від квартири, вона постійно «приходила в гості», а потім вимовляла невістці за немитий посуд, брудний унітаз і порожній холодильник.
– Та нічого, не турбуйся, не пропаде квартира! – втішають Ніну саму її знайомі. – Здай в оренду, виплачуй кредит за неї. У старості ще буде вас годувати ця нерухомість, про яку ти зараз так шкодуєш.
Ніна тепер відчуває себе ображеною. Син повернув свій комплект ключів зі словами – хороші батьки допоможуть мовчки, і не будуть за це роками вимовляти все і докоряти щодня.
– А я, мабуть, погана мати! – ледь не плаче Ніна. – Я ж, як краще хотіла для свого синочка.
Минуло вже багато часу, а ні син, ні невістка і знатися з батьками не хочуть. Кажуть, що на старості їм теж допомоги від них не бачити.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
