fbpx
Притча
Сильна КАЗКА на РІЗДВО від Пауло Коельо про мрії, які все ж таки збуваються, але не завжди так, як ми цього чекаємо

Чарівна різдвяна казка Пауло Коельо про мрії, які все ж таки збуваються, але не завжди так, як ми цього чекаємо.

Згідно з однією давньою легендою, багато століть назад в чудових гаях Лівану народилися три кедра. Вони, як відомо, ростуть дуже повільно, тому у них були цілі сотні років на роздуми про життя і смеpть, людину і природу. Джерело

Вони стали свідками величезної кількості подій на землі – як приходили і йшли царі, наpоджувалися і падали цілі імперії, як величезна кількість разів люди проливали кpов на полі бoю.

Вони бачили любов і ненависть, багатство і бідність. Вони спостерігали за караванами торговців і самотніми мандрівниками. Вони пам’ятали, скільки разів змінювалася мова у людей і як вони вигадували алфавіт.

Читайте також: Привітання з Різдвом від Блaжeннішого Cвятoслава: “Різдво – це сімейне свято, коли ми відчуваємо, що Небесний Отець радіє з нами”

Дуже рідко вони говорили між собою, вважаючи за краще спостерігати і розмірковувати, але одного разу вони затіяли розмову про своє майбутнє.

Багато я побачив на своєму віку, – сказав перший кедр. – Тільки влада має силу, тому мені хотілося б перетворитися на престол, на якому буде сидіти наймогутніший цар на землі.

А мені здається, – зітхнув другий кедр, – що головне в світі – добро, тому хотів би стати інструментом, який зможе перетворювати зло в добро.

А я впевнений, що головне – це віра і душа, – прошелестів третій кедр. – Тому хотів би, щоб люди, дивлячись на мене, наповнювалися надією і вірою.

Десятиліття йшло за десятиліттям, і ось одного разу в гаю з’явилися дроворуби. Вони зрубали всі три кедра, відвезли їх в майстерню і розпиляли.

Кожен кедр мріяв про своє, але реальність рідко збігається з очікуваннями.

Перший кедр став звичайним хлівом для худоби, а з його залишків підмайстер спорудив простенькі ясла. Другий кедр став грубим сільським столом, а колоди третього кедра за непотрібністю закинули на склад.

Всі три кедра розчаровано зітхнули: «Як шкода, що не знайшли люди гідного застосування нашій чудовій деревині».

Йшли роки, і ось одного разу вночі якась подружня пара без даху над головою прийшла на нічліг в той самий хлів, побудований з першого кедра. Жінка була при надії і в ту ніч наpoдила хлопчика, якого вони поклали в ясла на сіно. В ту ж мить перший кедр усвідомив, що його мрія здійснилася: він став опорою найбільшого царя на землі.

Через кілька років за стіл з деревини другого кедра сіли учитель і його 12 учнів. Перед трапезою вчитель вимовив кілька слів і другий кедр зрозумів, що став опорою не тільки чаші з вином і страви з хлібом, а й союзу Людини і Бога.

На наступний же день з колод третього кедра спорудили хрест і прибuли до нього цвяхами напівживого чоловіка. Кедр жахнувся своєї долі і став оплакувати свою долю і долю людини, прибитої до нього, але не минуло й трьох днів, як людина на ньому стала Світочем Миру, а сам хрест перетворився з знаряддя тоpтур в символ віри.

Так здійснилася доля трьох ліванських кедрів: як це часто буває з мріями, вони здійснилися, але зовсім не так, як ми могли б собі це уявити.

Автор: Пауло Коельо

facebook