Сьогодні Тамарі зателефонувала з села одна давня подруга. Дзвінок з минулого жінку дещо збентежив, адже поїхала вона звідти ще 30 років тому, і відтоді намагалася не згадувати про той неприємний період її життя.
Давня знайома сповістила Тамарі, що її хоче бачити її колишня свекруха. Бабуся дуже хвора, і вона попросила знайти Тамару, бо має до неї справу, яку хоче терміново вирішити.
Тамара навіть уявлення не мала, про що йтиме мова. Але пообіцяла, що приїде, бо очевидно, справа була важлива.
В село Тамара їхала з важким серцем. По дорозі пригадала, як вона 33 роки тому тікала з хати свекрухи, і навіть не зізналася ні їй, ні чоловікові, що вже дитя під серцем носить.
Важко було молодій дівчині в чужому домі, чоловіка після весілля наче підмінили, а свекруха не втрачала слушної нагоди, щоб покартати невістку за все.
А одного разу не сподобався чоловікові борщ, який Тамара зварила, і він став виганяти молоду дружину з дому.
Свекруха, замість того, щоб все це припинити, і помирити молодят, навпаки, стала на сторону свого синочка.
Скільки років минуло, а вона і досі пам’ятає, як добирала ввечері з села останнім автобусом, а за сльозами, що стікали з її очей, вона світу Божого не бачила. Єдине, що тримало її на цьому світі, це дитя, яке носила під серцем.
З чоловіком вона розлучилася, а невдовзі вдруге заміж вийшла.
Її другий чоловік, Степан, виявився дуже хорошою людиною. І сина Тамари прийняв за свого. Виростив, дав освіту, весілля разом синові зробили, вже з Тамарою і внуків няньчать.
Свою свекруху Тамара не відразу впізнала. Літня жінка ледь жива лежала на ліжку, і розуміла, що її життєва стежина добігає до кінця.
– Прости мене, якщо зможеш, – ледве вимовила старенька, і протягнула тремтячою рукою якісь папери.
Як з’ясувалося потім, це був заповіт. Свекруха все своє майно заповіла невістці, бо не мала більше кому. Сина її давно не стало, а внуків він по собі не залишив.
– Покарала я сама себе, коли тебе, донечко, я з хати вигнала, тепер йду з цього світу, усвідомлюючи, що не залишила продовження після себе.
На цих словах в Тамари наче все перевернулося. Не думала вона, що колись це скаже свекрусі, але зрозуміла, що зараз точно не найкращий час для тримання образ.
– Залишили, мамо, залишили… Внук у Вас є. Сергій. Він завтра до Вас обов’язково приїде…
Олеся Біла.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.
Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.
