Я зі своїм чоловіком живемо і з донькою в двокімнатній квартирі моєї рідної мами. Так вийшло, що вже шостий рік так ми разом проживаємо! Мама з донькою нашою в одній кімнаті разом, яка більша, а ми з чоловіком в меншій кімнаті живемо. Живемо ми добре, якщо так можна сказати, відносини у нас дуже хороші, як би там не було, – поділилася якось зі мною колишня однокласниця Ольга.
– Що, невже і роз’їхатися не хотіли б, щоб все таки жити окремо лише своєю сім’єю? Зараз багато сімей молодих просто мріє жити окремо, подалі від рідних батьків, так усім краще живеться і спокійніше.
– Ні, не хотіли б, правда! Більш того, ми хочемо купити більшу квартиру, трикімнатну, а то і чотирикімнатну, якщо гарно справа піде. Навесні у нас друга дитина буде, пора розширятися нам з житлом, бо місця для всіх дуже мало! Вп’ятьох в двокімнатній квартирі нам вже тісно буде, звичайно, сама розумієш, у нас невелика квартира. Ми з мамою вирішили, що продамо свою двокімнатну квартиру, а чоловік продасть свою квартиру, купимо одну велику для нас усіх разом, ще й на ремонт тоді трохи залишиться.
– Стривай, так у чоловіка, виходить, є ще своя квартира окрема, а ви живете в одній? Навіщо ви тоді зі своєю мамою живете під одним дахом?
– Тому що в чоловіковій квартирі живе його рідна мати, моя свекруха, і з’їжджати не хоче вона зовсім, хоча їй є куди переїхати жити. Пару місяців назад поговорили ми з нею на предмет того, що квартиру хочемо продати – так вона таку суперечку чоловікові влаштувала, що ми й не очікували такої реакції від неї! Мовляв, ця твоя Ольга тебе обібрати хоче і забутися про тебе, залишити без житла! Не здумай продавати своє дошлюбне майно ні в якому разі. Тобі завжди має бути куди повернутися після розлучення, в разі того, якщо життя не складеться твоє у шлюбі. Ну яке розлучення, про що мова взагалі? Ми живемо прекрасно, душа в душу, дитина у нас, а скоро і друге дитятко буде.
Однокімнатна квартира, в якій зараз живе свекруха Ольги, дісталася її чоловікові багато років тому від батька – після розлучення з дружиною чоловік, йдучи від них, переписав житло на свого рідного сина.
Мати чоловіка прожила в цій його квартирі все життя – альтернативою було повернення в двокімнатну квартиру до дуже літньої і з непростим характером її рідної матері.
За матір’ю свекруха доглядала до кінця, але жити з нею разом не хотіла. Приїжджала кожен день, але ночувати іде лише до себе додому, в синівську однокімнатну квартиру, з матір’ю вона не залишається під дахом одним.
А десь майже рік тому матері не стало, свекруха вступила в спадщину, але з квартирою нічого не робить. Просто закрила її на ключ. Спочатку говорила, що коли-небудь потім буде квартиру здавати в оренду, потім – що перед тим, як здавати, житло треба привести в порядок, купити туди хоч якісь нормальні меблі і зробити хоча б косметичний ремонт. Так і та квартира досі стоїть без жодного ремонту з обдертими шпалерами, а зараз ціни піднялися, все дорого коштує, ремонт вже й не так просто зробити, виходить.
Останнім часом вона нічого не говорить, здавати квартиру в оренду не хоче – все це дуже клопітно і досить таки непросто.
Квартира, виходить, досі стоїть закрита, свекруха просто оплачує комуналку – з нульовими лічильниками, за її словами, це не так уже й дорого. Живе в квартирі сина з хорошим ремонтом і ні про що вона зовсім не хвилюється.
– Мама каже – не лізь у цю тему, це не наша справа! – розповідає Ольга. – Хоча мені незрозуміло це. Хоча б материну квартиру за цей час можна було довести до розуму. Мотлох розібрати, відмити, потихеньку зробити ремонт. Не хоче вона зовсім цього робити!
Ольга з чоловіком Юрком, мамою та донькою дійсно живуть непогано, вони добре ладнають, розуміють одне одного, як справжня щаслива сім’я.
Теща дуже допомагала їм постійно і допомагає з онукою, не відмовить жодного разу. Вона людина весела, активна, весь час на позитиві, легка в спілкуванні, і зять її любить.
Це, до речі, сам Юрко виступив з ініціативою – з’їхатися і жити разом з мамою дружини, виявив бажання вкласти свою квартиру в загальний котел.
Юрко щиро зізнається, місця їм дійсно не вистачає вже зараз, а коли народиться друга дитина, стане зовсім тісно. У будь-якому випадку треба думати про розширення.
Вони вже і за цінами подивилися: продавши тещину двокімнатну квартиру і свою однокімнатну, зможуть купити досить таки хорошу велику квартиру, трикімнатну точно, а, якщо добре постаратися і чотирикімнатну можна придбати. Тоді у дітей з самого початку буде своя кімната. У квартирі можна відразу зробити хороший ремонт, купити меблі – і на це грошей вистачить.
Але свекруха, почувши про ці плани, встала на диби, вона, виявляється, проти цього задуму категорично.
Квартиру віддавати вона не хоче, переїжджати в материну не буде – там нічого не пристосоване для нормального житла, поганий район, дивні сусіди і взагалі, не лежить душа.
– Постійно просить, дайте мені дожити віку в своїй квартирі! – зітхає Ольга. – Ну, по-перше, яке дожити, їй шістдесят років тільки! Її мати майже до дев’яноста дожила спокійно. Ні, я нічого такого не маю на увазі, нехай буде здорова та щаслива собі, але що це за розмови такі? Потім, квартира не її, якщо вже на те пішло, а ця квартира повністю належить Юркові. Виходить, у чоловіка є свої власні квадратні метри, на яких він прописаний і за які платить податок, але там живе його мама, і вигнати її не смій. І ми змушені з двома дітьми тулитися з моєю мамою в невеликій двокімнатній квартирі.
Свекруха спирається на те, що це дошлюбне житло, яке хитра Галина хоче прибрати до своїх рук, «а ти їй віриш у всьому!».
– Юрко засмучений, хвилюється, намагається маму свою переконати, що вона помиляється, я теж хвилююся! – розповідає Ольга. – Мама моя нам вже каже, та не чіпайте ви її, забудьте про неї, не лізьте! Нехай сидить на закритій квартирі, впораємося без неї. Твій чоловік візьме кредит, у нас буде стартовий капітал, нашу квартиру продамо, виберемо трикімнатну і переїдемо в нове своє жтитло.
Моя мама переконана в тому, що ну так, скромніше квартира буде, але зате не потрібно буде вислуховувати від матері! З дітьми, мовляв, розмістимося, мама буде допомагати, я на роботу вийду відразу, розплатимося з кредитом, потім, може, ще розширимось колись, як вирішиться з квартирою чоловіка. В принципі можна й так зробити, але мені таки прикро: ми будемо кредит платити з останніх сил, переплачувати такі великі гроші у такий важкий час, в усьому собі і дітям відмовляти, економити багато років, а свекруха сидить на двох стільцях, живе в нашій квартирі і не переймається, не хвилюється про завтрашній день.
От що мені тут робити? Мама і чоловік не хочуть чіпати свекруху, щоб не псувати родинні стосунки. Але хіба має так бути, щоб ми псували собі життя заради одної людини, якій ми зовсім байдужі?
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Молитва до Богородиці. Відганяє тривоги і нещастя
- — А я своїй невістці подарунків не дарую! Коли вони одружилися, я дарувала. Жодного разу вона мені не подякувала. То не того кольору, то не того розміру, то не тієї фірми. Коли онукові виповнився рік, я купила комбінезон. Так вона скандал затіяла. В інтернеті інший комбінезончик пригледіла, а я тут “носа свого встромила”. А потім невістка мені заявила: — Оксано Михайлівно, я вас дуже прошу, не витрачайте гроші, не купуйте нам нічого! Смаку у вас немає, розуму теж! Більше я на них жодної гривні не витратила. Аж тут моя донька народила, і я подарувала внучці сережки з діамантами. Невістка, як побачила, відразу пішла додому. А потім мені зателефонував син
- Як не стало нашої бабусі, до дідуся стала ходити її краща подруга. Тітка Тетяна віддала своїм дітям всі її прикраси, а бабусині квіти викопала і викинула на дорогу
- Арахамія повідомив коли і де відбудеться новий раунд переговорів
- Коли Ірини Олегівни не стало, невістка не прийшла попрощатися навіть. А коли пройшло декілька днів, то взяла свого сина і пішла оформляти квартиру свекрухи, адже знала, що спадкоємців більше немає