fbpx
Життєві історії
Сваха моя – молода жінка, мені 70 років, а їй лише 54. Невістка постійно просить мене сидіти з дитиною, а свою маму вона чіпає, каже, що вона дуже зайнята. Одного разу невістка привезла мені дитину на весь день, її мама, як завжди, не має часу. Гуляю я з коляскою, і бачу – сваха сидить в кафе з подружками. Після цього випадку я почала відмовляти невістці у допомозі, а вона мене заблокувала

Хоч мені вже і важко в 70 років сидіти з онуком, але до недавнього часу я вважала це своїм святим обов’язком. Та коли я бачу відношення своєї свахи до цього процесу, починаю розуміти, що я теж дітям нічим не зобов’язана. Якось черговий раз невістка привезла мені дитину на весь день, її мама, як завжди, не має часу. Гуляю я з коляскою, і бачу – сваха сидить в кафе з подружками.

Після цього випадку я почала відмовляти невістці у допомозі. Отож, з минулої осені з невісткою не спілкуємося взагалі. Її мама, значить, буде гуляти з подружками, а я з її дитиною сидіти – з якої це радості?

Син одружений вже5 років, і я завжди старалася, щоб все було гаразд. На весілля я їм подарувала пристойну суму – на пів квартири б вистачило, запрошувала їх в гості і на дачу, передавала огірки і варення. Молоді мені були вдячні, у свою чергу, запрошували до себе, дарували подарунки, вітали зі святами.

Коли народився внук, я з радості сказала невістці – коли що, дзвони обов’язково, я допоможу. То ж коли Марина мені телефонувала, я завжди приїжджала без всяких розмов. А два роки тому моя сваха повернулася з заробітків, вона багато років була в Греції. Жінка вона молода, енергійна, купила собі квартиру недалеко від наших дітей.

Треба сказати, приїзду свахи я дуже втішилася, думала, буде підмога невістці з дитиною. Сваха не працює, поки живе на зароблені за кордоном гроші, але сидіти з онуком вона постійно не має часу.

Син працює, з роботи відпроситися не може, то невістка постійно звертається до мене. Її мама вічно чимось зайнята. І я вірила у цю її зайнятість, поки не побачила, як вона в кафе безтурботно п’є каву з подружками.

Відколи вона приїхала, жодного разу з дитиною не сиділа. От я не витримала, і теж сказала невістці, що не буду одна допомагати, вік уже не той. І ось з того самого дня зі мною перестали спілкуватися – в гості більше не кличуть, слухавки від мене не беруть, до мене приїжджати теж відмовляються під різними приводами.

Я телефоную, питаю у сина, що таке трапилося, він – мамо, не вигадуй, все добре. Марина просто зайнята сильно, підробіток знайшла, та ще дитина, їй не до балачок. Я розумію, що зайнята, але навіщо мене блокувати?

В тому, що невістка мене заблокувала, я впевнена – кілька разів я дзвонила їй з номерів подруг – відразу бере слухавку, але як мене не чує, тут же обриває розмову, дуже ввічливо. Типу, я зараз не можу говорити, у мене дитина на гойдалці сидить, вибачте, зателефонуємо пізніше.

Природно, ніякого пізніше немає. З мого телефону дзвонити марно, а чужі не буду ж я постійно просити. Найприкріше, що й онука я не бачила вже кілька місяців. Вже не знаю, що й робити. Пробачення просити? Я і на це готова вже, але як? Вона не дає такої можливості.

Фото ілюстративне – LiveGournal.

facebook