Алла і подумати ніколи б не змогла, що після 35-ти років шлюбу вони з чоловіком розлучаться. Жінка якраз збиралася святкувати свій 60-річний ювілей, і замість подарунка від чоловіка почула, мовляв, розлюбив, розлучаємося. Їхній єдиний син Євген давно жив з родиною за кордоном, то ж причин, заради яких треба зберегти шлюб, Василь не бачив.
Жила родина у величезному заміському будинку, в який переїхала всього шість років тому, до того вони жили в звичайній двокімнатній квартирі. Але після 40-ка років у Василя нарешті почалася біла смуга в житті, пішов бізнес, почав заробляти гроші, з дружиною вирішили будувати будинок мрії.
Старалися, душу, як то кажуть, в нього вкладали, то ж при розлученні поки вирішили його не ділити, а жити разом. Дім настільки великий, що не завжди можна зустрітися ввечері вдома, хіба що на кухні.
Спочатку Алла була впевнена, що у її чоловіка з’явилася інша. Але щодня Василь приходив ввечері додому, смажив собі картоплю, лягав спати, а вранці знову йшов на весь день на роботу. Якби була інша, то чи повертався б він в їхній будинок щодня?
Думки не давали спокою Аллі, а чоловік на розмову не йшов. Алла часом спеціально подовше затримувалася на кухні, щоб зустрітися з Василем, в надії хоч щось з’ясувати. А він прийде, всмажить собі картоплю, і мовчить.
А одного разу повернувся Василь з роботи дуже втомлений і голодний, а Алла якраз зварила борщу, його улюбленого, червоного. Він раптом так захотів цього борщу, що попросив у колишньої дружини тарілочку. Алла не відмовила, навіть зраділа. Відтоді їхні стосунки потеплішали. Алла намагалася, як колись, приготувати щось смачненьке і так, мимохідь, пригостити свого чоловіка.
Коли вона дивилася, як смакує Василь її голубці чи вареники, у неї з’являлася надія, що не все ще втрачено. А одного разу чоловік занедужав, Алла тут же знайшла баночку малини і почала робити чоловікові смачнезні чаї.
Через кілька днів Василь став почуватися значно краще, і сказав, що їм треба поговорити. Чоловік зізнався своїй колишній дружині, що зрадив їй лише один раз. Це було десять років тому у якомусь відрядженні. Він би забув цю історію, якби йому нещодавно не повідомили, що тієї жінки не стало і у них залишилася спільна 9-річна донечка, про яку він нічого не знав.
Василь зізнався, що у нього були змішані почуття – і страх, що дружина про все дізнається, і сором, і в якийсь час йому здалося, що розлучення стане найкращим виходом із ситуації. А тепер він нарешті зрозумів, яка хороша дружина йому дісталася, і що він через власну необачність все зруйнував.
Алла уважно вислухала чоловіка і запропонувала знайти дівчинку. Через місяць в їхньому будинку вже жила маленька Оксанка, в якої були і мама, і тато.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
