fbpx
Життєві історії
Сьогодні я прийшов раніше з роботи і побачив, що обручка дружини лежить на полиці. Я дуже здивувався, бо Ольга ніколи її не знімала. А після роботи дружина відразу ж наділа обручку на палець і спокійно почала займатися своїми справами. Я навіть думати не хочу про те, що вона могла ходити до нього, адже з колишнім вони не бачилися 7 років

Я зі своєю дружиною Ольгою живу в шлюбі вже 7 років. Спільних дітей у нас поки немає, на жаль. Хоча у Ольги є син від першого шлюбу. І саме цей фактор мене найбільше засмучує, якщо чесно.

Мені постійно здається, що дружина не впевнена в тому, що хоче провести зі мною решту свого життя, бо я їй був потрібен в якості підтримки після того, як вона розлучилася зі своїм чоловіком і у неї були непрості часи в житті.

Справа в тому, що ми познайомилися з Ольгою, коли вона вже чекала дитину. Вона розлучилася зі своїм чоловіком на той час. Ми одружилися ще до народження сина. Хлопчик знає, що я не його рідний батько, а його тато – інший чоловік, але все ж кличе мене татом. І я виховую його, як свого рідного сина.

Я практично найщасливіша людина на землі. Однак спільних дітей Ольга не хоче. Постійно знаходить відмовки: то синові треба ще підрости, то на роботі скоро підвищення і так далі.

Ще й моя мама постійно засмучує мене щодо цього. Вона впевнена, що Ольга погодилася стати моєю дружиною аби не залишитися одній з дитиною, а насправді вона мене не кохає зовсім. Я не хочу вірити в подібне. Адже всі 7 років ми жили добре.

Дружина у мене дуже добра і турботлива. Завжди зустрічає з роботи, робить приємні сюрпризи, намагається догодити у всьому, ніколи не влаштовує суперечок. Всі знайомі і друзі вважають нас досить таки ідеальною парою.

Але недавно в місто повернувся рідний батько нашого сина. До цього він жив в іншій країні і не думав про те, що у нього дитина росте. А тут приїхав і різко виявив бажання спілкуватися зі своїм немалим сином.

Ми запитали у сина, і він теж захотів бачитися зі своїм рідним батьком. Мене це засмучує сьогодні, щиро кажучи, але все ж я не маю права перешкоджати їхньому спілкуванню, адже, як би там не було, а він його рідна дитина.

Мене більше здивувало те, що моя дружина цілком спокійно до цього поставилася відразу, особливо не враховуючи мою думку, таке враження, що мене ніхто й не збирався запитувати. Таке враження, що її образи на цю людину спокійно минули за всі ці роки, коли я дбав про Ольгу і її дитину.

І ось сьогодні я прийшов раніше з роботи і виявив, що обручка дружини лежить на полиці. Мене це здивувало і засмутило, водночас. Ольга в цей час була на роботі. Навіщо вона її зняла? І чи на роботу вона взагалі пішла?

Після робочого дня Ольга відразу ж наділа обручку на палець і почала займатися своїми справами. Нічого незвичайного я в її поведінці не побачив. Однак тепер у мене є сумніви. А що, якщо вона знову відновила спілкуванням з колишнім чоловіком? Адже любила вона його раніше?

Напевно, моя мати була права. Дружина так і не народила дитину, бо не кохає мене, а була зі мною тоді, коли це було їй вигідно. Я розумію, що правда рано чи пізно буде відома і мені доведеться її прийняти.

Але ніяк не наважуюсь на розмову з коханою. Вона вже давно спить. А я сиджу і намагаюся знайти виправдання її поведінки. І не знаходжу. Ось навіщо їй потрібно було залишати обручку? Як ви думаєте, може це все ж проста випадковість? Ось, що мені тепер думати і як бути в цій ситуації, щоб налагодити наші відносини? Хіба так справедливо по відношенню до мене?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

You cannot copy content of this page