Андрій цього дня поспішав додому. Сьогодні у них з дружиною Людмилою річниця – святкують десяту річницю свого шлюбу. Чоловік купив улюблені квіти своєї дружини, і швидкою ходою направився до будинку, який вже виднівся вдалині.
Андрій може точно сказати, що він щасливий чоловік. Вони з дружиною розуміють один одного з пів слова, вдома в них достаток та взаєморозуміння. Але так було не завжди.
Коли Андрій вперше побачив Людмилу, вона йшла під руку з молодим чоловіком. Він відчув, що це його доля, сподобалася йому ця красуня. Вона неначе далека принцеса з казки. Такою неймовірною і недосяжною здавалася вона хлопцю.
А згодом, коли розпитав друзів, що то за дівчина, і хто з нею поруч, виявилося, що Людмила навчається на останньому курсі університету. Поруч з нею її сьогоднішній кавалер, він з дуже заможної сім’ї. Андрій розумів, що поруч з багатієм він людина зовсім проста, з небагатої родини, виглядає скромно. Друзі також говорили, що Людмила не пара йому. Перевага все одно буде на боці того багатія. Але Андрій вирішив йти за долею спробував. І у нього, усім на диво, все склалося добре. Не відразу, але Людмила звернула увагу на хлопця. Спочатку з цікавості почала відповідати на запитання, потім просто говорили багато, зустрічалися, щоб попити разом кави.
Одного разу Андрій зізнався в своїх почуттях Людмилі, на що дівчина не відповіла нічого. Коли зустрілися наступного разу, зізналася що розлучилася з тим чоловіком. Тому що не правильно спілкуватися з двома, тим паче, що лише один має до неї справжні почуття.
Відтоді Андрій був на сьомому небі від щастя. Вони так гарно доповнювали одне одного, що здавалося інакше і бути не могло. За ті роки, що вони разом, народилися два синочки в подружжя, яким п’ять і три роки. Людмила зараз часто говорить, якби Андрій слухав людей і не зізнався їй тоді, як склалася б доля їх обох. Вона мислить так, як і Андрій. На першому місті мають бути щирі почуття і взаєморозуміння, повага одне до одного. Надійне плече поруч.
Після весілля грошей у обох не було, тому стали орендувати маленьку квартиру. З меблів не було нічого. Людмилі не раз усі подруги говорили, на кого проміняла, адже в нього за душею ні копійки. Та жінка не звертала уваги на це, тільки посміхалася, говорила, у нас є щирі почуття і взаєморозуміння.
Сьогодні, коли минуло чимало років, вони мають хорошу квартиру, свій власний автомобіль. У квартирі меблі вже гарні, зовсім не дешеві. На кухні мікрохвильова, кавова машина, і все, що потрібно. Не скажеш, що подружжя багато живе, але на хороше життя вистачає. Відпочинок на гарних курортах.
Подруга Людмили, яка вийшла заміж за колишнього Людмили, з яким вона зустрічалася перед тим, як познайомитися з Андрієм, багатого чоловіка, наразі нещасна. Він постійно докоряє їй, що в її батьків та родини немає статків, як в нього. А подруга не хоче йти від нього, звикла до гарного життя, в усьому винні кошти, не хоче вона залишитися без грошової підтримки. Але хіба то життя, коли весь час хвилювання?
А от сам Андрій зробив висновок, що тільки щирі почуття і підтримка одне одного може довести до гармонії в сім’ї й достатку, так, як у них з Людмилою. який же він щасливий, а все тому, що не звертав увагу на розмови людей.
Фото ілюстративне.