Я щиро вважаю, що зараз багато матерів мене зрозуміють: чого тільки не зробиш, коли бачиш, що рідний син знайшов собі не дуже хорошу дружину, і ти дуже добре це бачиш і розумієш, коли усім здається, що все і так добре.

Можливо, я перебільшую, коли хотіла вберегти свого сина від його нехорошої дружини, адже не про таку невістку я думала, тільки це не допомогло – тепер вони двох не хочуть спілкуватися зі мною.

Хочу розповісти всю свою історію значно докладніше, щоб ви зрозуміли, що не така вже я недобра свекруха, насправді, чому я вмішалася в сім’ю свого сина, і можливо, хтось мені дасть пораду: що мені тепер робити, як вийти з цієї ситуації, що склалася?

У мене двоє дітей – я маю два сини. Старший вирішив одружитися відразу після того, як прийшов з армії. Містечко у нас невелике, тому у нас всі про всіх все знають, мені відразу розповіли про минуле цієї дівчини, обраниці мого сина Євгена: вона любила погуляти, недобре навчалася, ледве школу закінчила і ще багато чого не дуже доброго. Ну, милі жінки, погодьтеся – хто про таку другу половинку для сина мріє?

Привів він цю Уляну до нас додому, у мене відразу до неї неприязнь якась з’явилася: вона набрала повний рот жуйки і жує її, щоб менше зі мною спілкуватися і все це так демонстративно. Синові я потім сказала, щоб ця Уляна більше не з’являлася в нашому домі.

Але що я могла зробити, коли дізналася, що молоді заяву в РАЦС подали і кафе замовили вже для святкування весілля? Свати мої самі оплачували всі витрати на весілля, я ні копійки не вклалася у це, вони були щасливі, що хоч за когось свою таку “хорошу” доньку видали заміж, ніхто ж більше не кликав її до одруження.

Як жили молоді? Так, недобре зовсім. Орендували спочатку квартиру, мали постійні непорозуміння ще до самого одруження. Невістка не ​​відвикла від минулого життя, любила відпочивати з друзями до пізньої ночі, чоловіка з собою чомусь рідко не кликала. Вдома постійно бруд.

Я, невістка сказала, щоб мій син пішов від неї, він приходить до мене похмурий. Виспиться, передзвонить Уляні і біжить назад до неї. Відчуваю – не буде так нормального життя з того всього, вже у нього на роботі почалися неприємності. Та скільки ж можна?

Я щодня стала дзвонити синові своєму, просила одуматися, поки молодий. Бо у нього недобре зараз життя у шлюбі, а я онучат ще хочу, хочу, щоб в нього була хороша сім’я. І згодом вони таке розлучилися, не могли довго жити разом, не склалося.

Потім мій син зустрів іншу жінку. Тим більше я знаю її сім’ю, вони дуже хороші люди, а значить і вона непогана.

Але я рано раділа, на горизонті знову з’явилася колишня невістка. Стала виправдовуватися тим, що вона все зрозуміла, зробила висновки і однозначно буде хорошою дружиною для нього, просила вибачити її і зрозуміти. Мій Роман знову повірив своїй колишній. Повернувся до неї.

Вони знову подали заяву на розпис. Скоро весілля вже буде, ми з сином спілкуємося тільки короткою бесідою по телефону, він сказав про свої плани, але на весілля мене категорично не запрошує, сказав, що буде краще для всіх, якщо мене там не буде. Та й не дуже хотілося б мені туди йти, якщо чесно, але сам факт – я що, взагалі з його життя, виходить, викреслена? Я не люблю свою невістку, це зрозуміло, адже вона людина недобра, звичайно, але я люблю свого сина, адже я його мати. Я ж йому тільки добра бажала.

Невже можна проміняти свою рідну маму на якусь чужу жінку? Щиро кажучи, я навіть не знаю, що робити тепер. Спочатку не кличуть на весілля, потім і онуків мені не покажуть. Так, можливо, я поводила себе не так, як того хотіла невістка, але я ж залишаюся матір’ю, найріднішою людиною для свого рідного сина.

Фото ілюстративне.