Зараз живу я зі своєю сім’єю в звичайній невеличкій хатині, в маленькому селі.
Приватний будинок у нас в селі мені дістався у спадок від моїх мами й тата. У мене є чоловік та двоє дітей. У цьому будинку також прописаний мій рідний старший брат Микола.
З нами зараз мій брат не живе, він вже давно поїхав на заробітки.
Я не хочу розповідати щось нехороше про свою близьку людину, адже я – його рідна сестра, як би там не було, але в мого брата дуже непростий характер, на жаль. Навіть коли Микола мав великі гроші, все одно швидко вони кудись дівалися в нього, бо він людина така, ну трохи нерозумна людина.
Свою частину будинку я оформила за законом. Маю всі необхідні документи, які й мають бути у мене. У будинку приписані всі з моєї сім’ї. Згідно із законом мені належить велика частина будинку, братові – одна кімната. Прав на неї я не маю, хоча і він не оформив право власності за весь цей час. За фактом, ця житлова площа нічия поки, але на ній прописаний мій брат.
Тепер розповім про суть проблеми. Микола живе не дуже добре, скрізь встановлює свої права, він людина дуже несімейна і непривітна, про це всі наші родичі і знайомі знають. З ним непросто розмовляти, не те щоб і жити під одним дахом.
Від наших спільних знайомих я дізналася, що Микола скоро повернеться з заробітків, де він був чимало років, додому. Я не знаю, чи привезе він звідте якісь гроші, чи ні, але як і привезе, то вони в нього закінчяться дуже швидко, як завжди було, бо він людина така, толку нічому не знає зовсім.
Звичайно, повернеться в будинок, в якому ми живемо, оскільки йти йому більше нікуди, Миколі більше ніде жити. І я все дуже доборе розумію, що моє життя і життя моїх рідних буде дуже недобрим. Справа в тому, що він бере все, що йому потрібно, а часто взагалі не приносить назад додому. Залишив лопату чи сапку у дворі – через 10 хвилин їх уже немає, і більше ти її ніколи не побачиш, десь на село поніс.
З будинку Микола легко може взяти і гроші, і речі. В наші кімнати вхід окремий, в його кімнату – окремий. Але він може зайти, якщо я вийшла на подвір’я, і щось взяти, що попадеться на очі. Тому доводилося щоразу закривати двері на замок.
Якщо наші діти граються на вулиці, це створює незручності, оскільки потрібно кожен раз бігати відкривати їм двері, щоб вони зайшли до хати, а діти ще нічого не розуміють зовсім, а я не хочу їм нічого пояснювати, щось нехороше про брата казати.
Мені зараз дуже сумно від того. Виїхати жити в інше місце у нас з чоловіком немає можливості, та й звикли ми вже тут забагато років і діти теж.
Ми поки не заробляємо настільки багато, щоб знімати житло, придбати собі щось нове, та й часи зараз такі складні, що роботи зовсім немає навіть щоб орендувати якесь житло. Та й чому ми повинні комусь платити за житло, якщо у нас є будинок, ми зробили в ньому ремонт, доглянули маму, вклали чимало грошей у цей побут. Та брат скоро приїде додому, а я не знаю, як правильно вчинити. Що мені робити, адже він не зміниться ніколи, а я хочу гарно жити зі своєю сім’єю в себе вдома.
Фото ілюстративне.
