fbpx
Breaking News
Слова тітки прозвучали, наче дoкір. – Маєш багатого чоловіка, Орисю. Живеш, як у Бога за пазyхою, – не вгавала родичка. Орися ледь стpимyвала сльoзи, спішила в лiкарню, бо знала ціну добра
Свати приїхали ще влітку і забрали невістку з дитиною до себе, на місяць. Але Дарина не повеpнулася. – Якщо ти мене любиш, – сказала Дарина чоловікові, – ти переїдеш до нас. – Мені тут, з мамою поруч, зручніше. Так, швидше за все наша сім’я рoзвалилася – чоловік Дарини не може зрозуміти причину, чому дружина пiшла від нього, зaлишивши сина без батька
В суботу ми поїхали в гості до свекрухи. Я повернулася з прогулянки трохи раніше і випадково підслухала розмову свекрухи з сусідкою на кухні. Виявилося, що я пoгань нeвдячна. Далі навіть слухати не хотілося, не знaю, як тепер з нею спілкуватися
В Італію на заробітки Ірина могла і не їхати, але подруга попросила підмінити на час, поки та дочку заміж видасть в Україні. — Всього на місяць, — умовляла. — І зарплата висока. Таких грошей ти вдома за півроку не заробиш. Ірина вирішила спробувати своє щастя на чужині, та вже з перших днів була шoкована
— Мені вже набрид цей хутір! Скільки тут можна жити? От пощастило тим людям, чиї батьки багаті. Вони ж мають змогу дозволити собі все! Не те що я. Уже не можу дивитися на це остогuдле село. Краще б оcлiпла! — невдоволено викpuкувала Софія. Та вже через кілька місяців у Софії рiзко погіршився зiр. Навіть досвідчені лiкaрі не могли встановити, що це за несподівана хвopoба і які причини її виникнення. Лише бабуся все знала
Життєві історії
Сім’я з Франківська – про “веселе повернення” додому через втрату документів і грошей на кордоні

Про “веселе” повернення додому франківчан повідомив на своїй Фейсбук сторінці. Чоловік із сім’єю помітили, що у них зникли документи та гроші лише на кордоні.

“Приїхавши попутним транспортом на перетин кордону між Україною та Польщею в Медиці ми виявили, що у нас зникли документи та гроші.

Тоді зрозуміли, що їх у нас вкрали, або ми їх просто загубили. На щастя, що у нас залишився телефон та доступ до інтернету.

В інтернеті знайшов телефон консульства, почав до них телефонувати, щоб звернутись за допомогою, але ніхто не відповідав на дзвінки.

Тоді я вирішив зателефонувати на гарячу лінію: +48 515 559 121, хоча там і було вказано, що можна телефонувати тільки в тому випадку, коли є загроза для життя.

Але так як я більше нікуди не зміг додзвонитись, набрав даний номер телефону. Спробував пояснити ситуацію, яка трапилась з моєю сім’єю по телефону, та отримав у відповідь тільки:

“Це не наша компетенція». «Телефонуйте у Люблін», –пише громадянин Ярослав Середюк.

“Не витримавши, я відповів у грубій формі, після чого мені пригрозили, що вони зараз приїдуть у Медику і покажуть мені, як правильно розмовляти, при цьому запитали у мене особисті дані. Я надав їм усю інформацію про себе та погодився, щоб вони приїхали та розібрались зі мною.

Оскільки так думав, що зможу привернути увагу до своєї проблеми компетентні органи, та натомість вони просто завершили телефонну розмову, так і не дослухавши мене”, – йдеться у дописі.

Вдруге телефонуючи на гарачу лінію консульстава чоловік таки зміг додзвонитися в Генеральне консульство України в Любліні. Але там йому відповіли, щоб виробити посвідки для повернення в Україну йому потрібно поїхати до Любліна.

“Розказавши, що з нами сталось, що ми подорожували з двома маленькими дітьми, віком 5 та 6 років, та що у нас викрали або ми загубили документи та гроші, і при собі тільки маємо права та фото наших паспортів, попросив поради, як нам повернутись на Україну.

Нам потрібно зайти в поліцію, де нам мають дати потрібні документи на посвідчення особи та зробити по дві фотокартки і приїхати в понеділок до них, але мати при собі 520 злотих, щоб оплатити їм за виготовлення необхідних документів”, – пише Ярослав.

У розмові з представником консульства, франківчанин наголошував на тому, що у них викрали гроші і документи, та що з ними є маленькі діти. Працівник консульства розсміявся та сказав, що працює у цій службі понад 20 років і це не його проблеми.

“Представник Консульства запитав мене, де ми проживаємо та сказав, щоб рідні нам передали кошти, і що це взагалі не їхні проблеми, а наші. Наостанок глузливо додавши, що, можливо, я хочу, щоб він особисто передав мені кошти, на що я відповів: «Так!», та у відповідь він тільки розсміявся.

Я запитав його, що тут такого смішного, адже в даний момент ми з маленькими дітьми знаходимося біля кордону без грошей і документів, і врешті-решт, ми живемо в 21 столітті, у нас були біометричні паспорти, де є відбитки пальців, і за їх допомогою можна нас ідентифікувати прямо тут, на митному кордоні, як зі сторони поляків, так і зі сторони українців”, – йдеться в пості.

Не марнуючи часу прикарпатець із сім’єю вирішили піти до кордону пішки. Їхати до Любліна, який знаходиться за 250 км від них, у сім’ї не було можлиості, через відсутність коштів.

Тепер франківець просить допомоги у написані скарги та закликає людей зі схожими ситуаціями боротися за свої права.

“Можливо, хтось знає, як простіше можна перетнути кордон, напишіть. А також, маю пропозицію: всі, хто має або мав проблеми з працівниками консульства України, давайте збиратись разом та писати скарги, можливо ми зможемо змінити обслуговування українців у наших консульствах на краще”.

Джерело

Related Post