Шість років тому моя донька вийшла заміж. Я впустила їх в свою квартиру, але з умовою, що зять буде мені платити за оренду. Мене знайомі картали, що так не робиться, але все не так просто. Ми з донькою домовилися, що гроші я буду віддавати їй, але зять про це не знає.
Зрештою, яка йому різниця, куди я гроші подіну? Своїх власних метрів у нього немає, знімати йому треба було б у будь-якому разі. Він і до весілля орендував квартиру. Прийшов до нас із валізою Міг зараз знімати у чужих людей, але у своїх таки приємніше жити, я вважаю.
Я дозволила їм робити у квартирі все, що завгодно, не питаючи: будь-який ремонт, будь-яке перетворення – будь ласка, я лише «за». З перевірками до них ніхто не ходить, їх не виселять раптово на вулицю. І ціну я встановила прийнятну, домовилися навіть трохи нижче за ринкову.
Цю квартиру кілька років тому я купила сама. В свій час я одержала невелику спадщину – частину грошей від продажу батьківського будиночка у селі. Додала трохи своїх накопичень і вклала кошти в квартиру в будинку, що будується, на залишок суми взявши кредит. Знала, що дочка росте, що їй теж житло потрібно буде рано чи пізно – своє окреме.
Коли донька закінчила університет, я подарувала їй ключі від цієї квартири, але за документами власницею залишилася я. Потроху зробили у новій квартирі ремонт, купили меблі, побутову техніку – у цих витратах Тетяна теж брала участь, оскільки працювала та мала свій дохід.
Після весілля донька з чоловіком відразу переїхали в цю квартиру. Ось тоді я дочці запропонувала цей варіант. Порадила не казати, що квартира ця – її. Адже вона так на мене і оформлена залишилася. Запропонувала – скажи своєму Олександру, що мама здає квартиру, грошей просить порівняно небагато, нам готова зробити знижку ще. Квартира хороша, чиста, в новому будинку, метро поряд, до роботи добиратися дуже зручно. Переконай його, кажу, винаймати нашу квартиру! Гроші нехай переводить мені на картку, а я відразу пересилатиму їх тобі.
У перший момент Тетяні такий план видався дивним. Але я її переконала – гроші можна нагромаджувати на вкладі, і потім купити на них щось потрібне для сім’ї. Зрештою, рано чи пізно знадобиться квартира більшої площі, тоді вони й стануть у нагоді. Та й взагалі, за всіх часів розумні жінки мали, так би мовити, заначку – гроші, про які чоловікам знати не треба. Мало, як складеться життя. Все одно колись буде дитина, декрет – ось тоді гроші й стануть у нагоді.
І взагалі, нехай зять знає від початку, що йому треба заробити на житло для своєї родини. Ось уже шість років так і живуть. Щомісяця Олександр переказує мені суму на картку – за рахунок оплати оренди квартири, в якій вони мешкають. А я відразу перекидаю гроші на картку доньки. Ці гроші вже кілька разів ґрунтовно виручали доньку. Тепер ось дякує щоразу, що надоумила її свого часу так вчинити.
Не знаю тільки, як відреагує зять, коли про все дізнається.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
