fbpx
Життєві історії
Ще в серпні з мене подруга Марина сміялася, що я все літо сиджу з онучкою на старій дачі без води і їм огірки та помідори, а у моєї доньки лише одна сумка коштує тисячу доларів. Я аж розсердилася, сказала Марині, що цього не може бути, адже у моєї доньки зарплата 6 тисяч гривень. А та сумка коштує 500 гривень. А 1-го вересня ми повернулися з дачі додому, Світлана нас зустріла в дорогих речах. А недавно все з’ясувалося – і звідки речі, і скільки насправді коштує сумка

– В той день я подругу свою просто на сміх підняла, коли вона мені стала доводити, що у моєї доньки Світлани одна сумка тисячу доларів коштує! Кажу, зовсім вже ти, Маринко, від тієї заздрості місця собі не находиш, всюди вони тобі ввижаються мільйони, навіть там, де зроду не було! Сумка нова, так, дочка купила її на розпродажі влітку за п’ятсот гривень, і то я з нею сперечалася, що це дуже дорого. У неї зарплата всього 6 тисяч гривень, і дитина на руках. Яка тисяча доларів, ти смієшся, чи що?

Дочка Надії Сергіївни, Світлана, рік тому повернулася до матері після розлучення, з півторарічною дитиною на руках. До народження дитини жінка зовсім ніде не працювала, вважала, що в міцному та надійному шлюбі, де є достаток, жінці це не потрібно. Але після народження дитини шлюб, який здавався таким стабільним та вдалим, дуже швидко розвалився.

Світлана зібрала свої речі та дочки і з квартири тепер уже колишнього чоловіка переїхала жити  до своєї матері.

Перший час після розлучення довелося нелегко, але зараз, вважає Надія Сергіївна, вони вже встали на ноги. Світлана працює, мати отримує пенсію і сидить з онукою вдома. Всю свою зарплату дочка щомісяця знімає з картки і віддає своїй матері – адже на тій і готування, і магазини, і дитина, і квартплата. Пенсію свою Надія Сергіївна теж вкладає в загальний котел – це допомагає їм жити так, як усі люди, щоб на все найнеобхідніше вистачало.

– А на літо ми з онучкою в цьому році поїхали на нашу дачу! – розповідає Надія Сергіївна – Ну, дача-то у нас така, сама найпростіша. Хатинка маленька та старенька в двохстах кілометрах від столиці, вода в колодязі, зручності на вулиці. У минулому році внучка ще маленька була для такого відпочинку, а в цьому я зважилася і не пошкодувала про це жодного разу. Там ліс, річка, повітря свіже, зелень з грядки своя, ягоди, фрукти та овочі, які я садила та збирала сама. Хоча подруга моя, Марина, все пальцем біля скроні крутила.

– Хм. А чому крутила? Вона не любить дачі?

– Не любить, ага. Ну, і до того ж вважає, що одній з такою маленькою дитиною на такій старій та незручній дачі – це якась незрозуміла моя забаганка, вона такого не розуміє зовсім. Гарячої води немає, нічого не пристосоване, магазин за три кілометри. Готувати складно, мити посуд проблемно, за дитиною всюди око та око. Насправді так, я згодна з нею на всі сто, непросто, але у мене була мета – трохи дитину оздоровити. Вона у нас всю весну недужала, і я вирішила, що літо на свіжому повітрі для маленької дівчинки піде лише на користь.

У столицю Надія Сергіївна з онукою повернулися на самому початку осені, першого вересня, – у пенсіонерки день народження у вересні.

– Я тортик купила, голубців зі своєї капусти приготувала, Маринка прийшла мене привітати. Каже, ну що, повернулася із того пекла? Не розумію я тебе, мовляв – ти там на дачі на якомусь незрозумілому кормі сидиш з дитиною все літо, на огірках і картоплі, воду коромислом носиш, а дочка у тебе тут цвіте та пахне. Зустріла твою Світлану якось, мовляв, в місті – вся виряджена, одна сумка на тисячу доларів тягне. Я на неї ще руками замахала, кажу нічого собі, оце ти вже вигадала таке. Але Маринка прямо і серйозно стала говорити, це абсолютно точно оригінал, говорить, дуже дорога річ.

Світлана, до слова сказати, дійсно гарно одягнулася за літо, поки Надія Сергіївна з онукою були на дачі. Показала матері нове пальто, чоботи, сумку.

– Пояснила, що подрузі привіз батько з-за кордону, і не підійшло, тому за третину ціни та віддала речі моїй Світлані – ніби як гріх було не взяти, речі відмінні, нові, їх за такі гроші не купиш ніколи!

А недавно все з’ясувалося – і звідки речі, і скільки насправді коштує сумка. Дочка підійшла до Надії Сергіївни з розмовою. Колишній чоловік, мовляв, хоче приїхати, подивитися на доньку. Яка муха його вкусила через рік після розлучення – незрозуміло, але ось захотів спілкуватися, і відмовлятися, начебто, приводу немає. І чоловік каже, що дуже скучив за дівчинкою.

– Але тільки тут така справа. Мамо, ти не можеш, якщо мова зайде, сказати йому, що влітку ви з моєю донечкою два місяці жили біля моря? Я йому сказала, що дитина часто недужала навесні, і він дав трохи грошей на море.

Виходить, дочка взяла гроші, і жила тут в столиці на широку ногу, поки Надія Сергіївна з дитиною сиділи в старій хатинці без води і каналізації та їла огірки.

Ні, Надія Сергіївна, звичайно, знала, що колишній чоловік дає Світлані якісь гроші на дочку, але чомусь ні хвилини не сумнівалася, що та отримує смішні копійки. Колишній її – аж ніяк не олігарх, по крайній мірі, не був таким під час їх шлюбу. Скільки там точно тих грошей колишній чоловік її доньці дає, Надія Сергіївна ніколи не цікавилася.

Знала, що ці суми дочка залишає собі – на проїзд, обіди на роботі. Іноді купувала щось недороге собі або дитині.

А про гроші від батька дитині на літній відпочинок і не знала, ось лише вперше почула.

– Я така здивована і розчарована взагалі! – ледь не плаче Надія Сергіївна. – Що ж за матір моя донька така? На дитячі гроші накупила шмоток, в голові не вкладається! Сказала Світлані – роби, що хочеш, не буду тебе виправдовувати і говорити неправду теж не буду і не проси. Сама колишньому зятеві говорити нічого не буду, а якщо запитає про море – просто мовчатиму.

Світлана образилася на матір. А літня жінка всю ніч не спала, важко було повірити в те, що донька так вчинила.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

facebook