Ще до весілля донька моя з зятем домовилися, що будуть ділити всі витрати і роботу по дому порівну. Щиро кажучи, це все була ініціатива Миколи, а донька моя Світлана погодилася відразу, не подумавши. Я ще тоді сказала їй, що це якось не по-людськи, адже, коли будуть діти, вона сидітиме в декреті. Як тоді бути? Та донька заспокоювала мене, що це буде виключення, так сказав чоловік.
Коли зіграли весілля, Світлана з Миколою заробляли майже однаково, тому ніяких питань не виникало. На все складалися порівну і робили усе разом: коли Світлана готувала їсти, Сергій мив посуд, дружина прала одяг – чоловік мив підлогу та витирав пил.
Наче все було добре, а потім Світлана дізналася, що чекає дитину і згодом пішла в декрет. Поки сиділа в декреті, чоловік сам працював, заробляв гроші і ні на що не шкодував. А потім Світлана вийшла з декрету на роботу і знову почалося, адже вона стала заробляти менше за нього. Хоч і дружина працювала і дитину водила в садочок, водили до речі по черзі, але часто брала вихідні саме вона, адже часто дитина занедужувала в садочку.
Чоловік вважав, що половину сімейного бюджету має приносити дружина, адже вони так домовлялися, а зараз виходить, що він заробляє і вдома дружині усе допомагає.
Згодом Микола сказав, що роботу вдома він ніяку не буде виконувати, адже заробляє більше. І тепер Світлані потрібно і за дитиною дивитися і домашню роботу виконувати і ще й працювати. А чоловік вважає, що він більше нічого не має робити, бо так ще до шлюбу домовилися.
Тепер Світлана вже й про розлучення думає, не про таке сімейне життя вона мріяла, коли виходила заміж. Але й не знає тепер, чи після розлучення їй буде легше.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
