fbpx

Сестра каже, щоб я з дитиною переїжджала до неї в Італію, вони з чоловіком нас чекають. Дочка там в школу піде, а мені сестра обіцяла знайти знайти роботу. Якщо не платити за житло, і на їжу не сильно витрачатися, то 600-700 євро в місяць можна буде відкласти, а за рік виходить пристойна сума. Я як це собі в голові порахувала, то відразу загорілася бажанням їхати в Італію, і була впевнена, що чоловік мене підтримає. Але він виявився категорично проти

Моя рідна старша сестра Наталя дуже вдало вийшла заміж і поїхала жити в Італію.

Не можу сказати, що я заздрю своїй сестрі, але живе вона так, як я ніколи і не мріяла.

Її чоловік теж українець, але ще школярем його мама забрала до себе в Італію, він там закінчив школу, потім вивчився на архітектора, відкрив власну справу, і почувається дуже комфортно.

У них там свій власний чималий будиночок, як вона каже “невеликий” за їхніми мірками, а для нас так це просто хороми.

У Наталі там є хороша робота, є гарна машина, та все є, що потрібно для забезпеченого життя.

Хоча їхня сім’я вважається в Італії середнім класом, але нам таке і не снилося з чоловіком в Україні, я про такі статки навіть зараз мріяти не можу.

Моя сестра одягається в дорогий брендовий одяг типу Gucci, Armani, Guess, я такі бренди лише на картинках в журналах бачила.

Наталя добре стежить за своїм зовнішнім виглядом, тому вона сама виглядає як модель з обкладинки.

У них поки дітей немає, вони вирішили ще зачекати і пожити для себе. Щороку вони їздять в якісь екзотичні країни у відпустку, та й взагалі, живуть в своє задоволення.

Ми з чоловіком живемо значно скромніше, містимося разом з нашою 10-річною дочкою в однокімнатній квартирі, яка дісталася нам від бабусі.

Грошей ледве вистачає на харчування і проживання, про ніякі обновки для себе і мови не може бути, хіба що дитині я можу купити.

Перспектив ніяких в житті у нас зараз немає. Мій чоловік сидить в магазині своїх батьків, і вважає, що робить велику справу – продовжує сімейний бізнес.

Тільки от заробітку у нього чистими виходить 10-12 тисяч гривень в місяць. На жаль, заробляти більше чоловік не намагається, ну немає у людини такого бажання.

Якби моя Наталя не жила за кордоном, то, напевно, я б змирилася зі своїм життям, але як побачу її яскраві фотографії в соцмережах, то потім ніяк заспокоїтись не можу. Мені до неї просто не дотягнутися.

Але зараз у мене з’явився шанс змінити життя на краще, але чоловік не підтримав мої плани.

Сестра каже, щоб я з дитиною переїжджала до них, вони нам окрему кімнату виділять.

Дочка там в школу піде, а мені сестра обіцяла знайти знайти роботу. Якщо не платити за житло, і на їжу не сильно витрачатися, то 600-700 євро в місяць можна буде відкласти.

А за рік виходить пристойна сума! Я як це собі в голові порахувала, то відразу загорілася бажанням їхати в Італію, і була впевнена, що чоловік мене підтримає.

Але він виявився категорично проти, нічого міняти він не хоче, бо його все влаштовує.

Чоловік переконує мене, що це не життя – коли подружжя живе довгий час в різних країнах, тому нікуди відпускати мене він не хоче.

Ну що нам тут робити? З кожним днем ​​життя стає все складніше, рахувати постійно ці копійки?

У батьків своїх грошей не просимо, вони теж не багатії, що з них взяти? Так бідно жити більше не хочеться.

А тут є нагода змінити ситуацію на краще, я ж не до чужих людей їду, а до рідної сестри.

Так, спочатку буде нелегко, і мову вивчити потрібно обов’язково буде, але коли звикнемо, то все буде добре.

Але чоловік вперся, що якщо я поїду, то він зі мною розлучиться.

Що мені робити? Як вмовити чоловіка?

Не хочеться вже жити так бідно і рахувати кожну копійку, тим більше, що нас тут нічого зовсім не тримає.

Мого оптимізму чоловік не розділяє, каже, що добре там де нас немає.

Я налаштована їхати, і дочка теж хоче спробувати, але чоловік нас не відпускає.

Якась тупикова ситуація виходить, бо сім’ю втрачати я не хочу, але і далі жити теж так не можу.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page