fbpx
Життєві історії
Сестра чоловіка – дуже заможна жінка, запросила нас на весілля своєї доньки. Але потрібно подарувати дуже дорогий подарунок, на який у нас немає грошей, адже ми з чоловіком – звичайна сім’я з середнім достатком. Я кажу не їхати на це весілля, а чоловік уперся, каже, що кредит візьме, але поїде

У нас з чоловіком – звичайна сім’я із середнім достатком. Мене б навіть все влаштовувало, якби чоловік не старався дотягнутися до захмарного рівня життя своєї рідної сестри. Як він тільки не розуміє, що нам до них, як землі до неба.

Взагалі, мій чоловік з гарної родини. У них в сім’ї було двоє дітей: він – старший, і молодша сестра. Батька його не стало давно, і мама все життя працювала, щоб підняти дітей на ноги. Відразу після школи мій майбутній чоловік пішов працювати, щоб допомагати мамі. Тим часом, школу закінчила сестра і поїхала поступати в столичний університет.

Хоч вона і поступила на бюджет, але грошей все одно треба було багато: на житло, одяг, і все інше. Мама з сином працювали, і всі кошти йшли сестрі.

Тим часом сестра зібралася заміж, і не за аби кого – її чоловік забезпечена людина. І хоч весілля оплачував майбутній чоловік, сім’я сестри теж постаралася «не осоромитися перед майбутніми родичами» – вклалися в весілля, скільки змогли. Сестру почав утримувати чоловік, а мама з сином зітхнули спокійно і стали жити удвох. Через рік він вступив до коледжу. Там ми і познайомилися з ним.

Ми вирішили одружитися, але про весілля, як про захід, мова навіть не йшла. У мене одна мама, у чоловіка теж, ми обоє студенти, грошей ні в кого не було. Але, тут приїхала багата сестра і запропонувала оплатити цей захід. Ні, звичайно, не шикарний банкет, а скромну вечерю в кафе на кілька людей. Також вона оплатила мені прокат сукні, привезла з собою фотографа, якому теж заплатила сама.

За ці роки у нас народилося двоє дітей, і у сестри – теж двоє. Треба сказати, що зовиця виявилася вдячною людиною, не забула, як мій чоловік колись їй допомагав. Весь цей час у важких ситуаціях сестра приходила на допомогу нашій родині, навіть допомогла з покупкою першої машини. Але, час ішов, наша ситуація більш-менш стабілізувалася. Ми з чоловіком обоє працюємо – у нас є квартира, машина, все добре. Навіть потроху відкладаємо.

Нещодавно дочка сестри зібралася заміж, і ми були запрошені на урочистості з нагоди заручин. Там то нам і було оголошено, що весілля через два місяці, і з нас – певна сума на подарунок. Натякнули, що більше – можна, менше – ні. Але, це ще не все. Весілля – тематичне, і нам було видано візитки салону, де ми повинні придбати вбрання для себе і для дітей.

Я, звичайно, вдячна зовиці за давню допомогу, але це в рази менше озвученої нам суми. У нас є накопичення на навчання старшої дочки, але навіть їх не вистачить. Чоловік налаштований влізти в борги, але на весілля поїхати. Я – категорично проти. Як бути? Нашій донечці на наступний рік поступати, а ми все витратимо за один день, і що будемо робити?

Як пояснити зовиці, що так робити не можна, або переконати чоловіка нікуди не їхати? У нас прямим ходом все йде до розлучення.

Фото ілюстративне – minikar.

You cannot copy content of this page