fbpx
Життєві історії
Родичі чоловіка повинні були приїхати вранці в суботу. На вечір я вирішила запросити моїх батьків, щоб всі познайомилися. Я продумала меню, хотілося розстаралися і справити хороше враження

Я народилася і виросла в обласному центрі, а мій чоловік приїхав до нашого міста вчитися з області, а потім залишився. Одружилися ми вже, коли нам було по 28 років. На той час я жила в своїй квартирі, яку мені допомогли придбати батьки, давши половину суми, а решту я виплатила сама. Після весілля жити стали у мене.

Жили добре, поведінка чоловіка ніколи ніяких нарікань не викликала. Так, він іноді розкидав речі, але цим, мені здається, грішать періодично всі. Але чогось серйознішого і неприємнішого за ним я ніколи не спостерігала. А ось зустріч з його ріднею стала для мене справжнім випробуванням.

Весілля в традиційному сенсі у нас не було. Ми тихо розписалися в РАЦСі, посиділи з моїми батьками в ресторані і в цей же день полетіли відпочивати. Родичі чоловіка, за його словами, не змогли вирватися.

Я чоловіка заспокоїла, що коли ми повернемося, то самі до них навідаємося в гості. Мені взагалі було байдуже, що там за рідня, адже жити я з ними не планувала, а потерпіти їх кілька днів в році не дуже складно. Як же я помилялася!

Після «медового місяця» ми повернулися в звичний ритм життя, і чоловік мене попередив, що в найближчі вихідні до нас приїде його рідня. Я прийняла до відома інформацію і почала планувати зустріч.

Родичі повинні були приїхати вранці в суботу. На вечір я вирішила запросити моїх батьків, щоб всі нарешті познайомилися. Я продумала меню, хотілося розстаралися і справити хороше враження.

Сюрпризи почалися з того, що рідня приїхала в п’ятницю ввечері близько опівночі. Ми вже збиралися спати, коли у чоловіка задзвонив телефон і бадьорий чоловічий голос уточнив номер квартири. Тут же пролунав дзвінок у домофон, чоловік пішов відкривати, а я швидко почала прибирати речі. Прибирання планувалося на ранок.

Спочатку передбачалося, що приїдуть тільки батько і мати чоловіка, але по голосам в коридорі я зрозуміла, що народу там набагато більше. Разом з батьками також приїхав старший брат чоловіка з дружиною і донькою. А у нас, до речі, однокімнатна квартира, нехай і з великою кухнею, де стоїть диван. Саме там і передбачалося розмістити свекрів.

Поки я намагалася вирішити ситуацію з розміщенням гостей, свекруха по-хазяйськи пройшлася по квартирі, заглянула в шафи, оцінила вміст холодильника.

– Скромненько, звичайно, та й ремонт не дуже, – резюмувала свекруха.

А мене в цей час поставили перед фактом, що гостей, взагалі-то, годиться годувати. Я ледве втрималася, щоб не ляпнути, що гостям потрібно було приїжджати вчасно, а не заздалегідь.

– Щось у вас тут порожньо, як ніби нас і не чекали, – видала старша невістка, вивчаючи вміст холодильника. Я відтіснила її до дивана і запропонувала посмажити яєчню, порізати ковбасу з сиром і заварити чай. Рідня покривила носом, але погодилася. Чоловік, бачачи мій стан, кинувся допомагати.

Нагодувавши їх, ми почали вирішувати питання з розміщенням. Я запропонувала свекрам постелити на дивані в кухні, стіл скласти і винести до нас в кімнату, а брата з дружиною і дитиною розмістити на надувному матраці.

– Дуже гостинно, – пирхнув брат чоловіка. – Спасибі, що не в туалеті постелили.

Свекруха щось додала, але я вже пішла в кімнату, намагаючись зберегти хоч якісь залишки самовладання. Було велике бажання одягнутися і поїхати до батьків, зупиняв тільки пізній час.

Чоловік якось розрулив ситуацію з ночівлею без моєї участі. А вранці все продовжилося в тому ж дусі. О сьомій ранку в двері кімнати влетіла свекруха, голосно побажавши нам доброго ранку і почала нарікати, що ми довго спимо.

До вечора я ледве дотягнула. Свекор і дівер почали вже зранку влаштовувати застілля з чарчиною, свекруха і невістка лізли з питаннями, порадами, коментарями і вказівками, а племінниця чоловіка ходила і нила, що їй нудно і вона хоче гуляти.

Вечерю, на якій відбулося знайомство батьків, теж вдалою назвати важко. Чоловіча половина чоловікової рідні вже до того часу була нетверезою, невістка весь час з’ясовувала стосунки зі своїм чоловіком, а свекруха завалила моїх питаннями їх розряду «а скільки ви отримуєте». В результаті батьки пішли від нас через годину далеко не з найкращими враженнями.

Швидше за все, дружби між ними не вийде. Я теж не впевнена, що буду шукати зустрічей з ріднею чоловіка, мені і цього разу вистачило. Загалом, як буде далі, я не знаю. Швидше за все, легко не буде. Добре, що хоч мій чоловік не такий як його родичі.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page