В четвер я поїхала до мами, до на вулиці стало холодніше, а у мене осіння куртка в квартирі у матері залишилася, то ж після роботи поїхала я туди за нею. Двері відчинила своїм ключем, природно, заходжу в квартиру, і бачу, що тут тепер живе незнайомий мені чоловік. Привітався, запропонував проходити. А я не розумію, звідки він тут взявся.
Рік тому я вийшла заміж і переїхала до свого чоловіка, але більшість моїх речей ще залишилися в маминій квартирі. Житло у мами двокімнатне, а прописані ми там троє: я, мама і сестра. Власницею квартири є мама. Але кілька місяців тому мама вирішила вийти заміж і тепер з своїм новим чоловіком вони живуть окремо, у вітчима є свій будинок.
Тому у батьківській двокімнатній квартирі залишилася одна Софія, моя сестра. А тепер з’ясовується, що не одна. Виявляється, вона з своїм нареченим вирішила з’їхатися і нічого кращого не придумала, як привести його в нашу квартиру, ні з ким не порадившись.
Софії зараз двадцять один, вона на дев’ять років молодша за мене. Батьки у нас різні. Мого тата не стало дуже рано, мама вийшла заміж вдруге, але батько Софії залишив її не проживши у шлюбі навіть два роки. Мамі довелося ростити нас одній. І нам часом було дуже складно.
Я хотіла ходити в художню школу, але про це не було й мови. По-перше, гроші: це ж треба було все купити А по-друге, хто б з сестрою сидів після обіду? Крім мене, було нікому! Я практично Софію виростила, і в школу водила, і забирала, і уроки робити допомагала, поки мама працювала.
Так і жили буквально до останнього часу. Я з’їхала, але кімнату свою замкнула на замок, щоб сестра не надумала там оселитися. Софії вистачить і однієї кімнати. А вона вирішила, що якщо вона тепер сама залишилася в цій квартирі, то вона там хазяйка. І хлопця свого туди привела.
Я матері подзвонила, все розповіла. Виявляється, мама про це знала і не має нічого проти. Зате я проти. Ця квартира мала б належати лише мені, бо її купив мій батько, Софія тут ні до чого.
Але мама так не вважає. Каже, що вона житлом забезпечена, я ніби теж, тому логічно буде, якщо поки в квартирі поживе Софія з своїм нареченим. Мама навіть мене попросила відчинити для них свою кімнату. Але я відмовилася, вважаю, що маю право зберегти за собою територію.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна