Оксана вийшла заміж за Руслана рік тому, живуть вони добре.

У жінки завжди була гарна роботі і вона добре заробляла. Руслан теж дуже гарно прилаштований, його зарплаті часто знайомі та друзі заздрять.

Жила сім’я добре: на все грошей вистачало, в кожного своє авто, квартира ще від батьків дісталася. Подорожували і відпочивали.

Та згодом Руслану перестало подобатися таке життя. Він часто докоряв Оксані, мовляв, тебе вдома постійно немає, я приходжу о восьмій годині вечора, хочу повечеряти, відпочити, а ти приходиш о дев’ятій вечора. Нічого не встигаєш вдома робити: ні їсти приготувати, ні прибрати в квартирі. А раненько знову на роботу треба бігти.

Оксана відразу сказала чоловікові, що вона не домробітниця, йти з роботи не буде, адже теж має право будувати собі кар’єру. Жінка пояснила, що в житті буває по-різному, а раптом Руслан захоче розлучитися, і залишить її. Що їй тоді робити, адже ні роботи, ні кар’єри не буде, вона залишиться просто ні з чим, якщо всі роки сидітиме вдома і готуватиме борщі.

Мама Руслана свого часу розлучилася з чоловіком, адже йому теж не подобалося, що жінка постійно працює і у неї залишається мало часу на дім та сім’ю, вони тоді розлучилися. Тому Свекруха стала радити Оксані:

– Дитино, залиш ти ту роботу. Я свого часу не послухалася свого чоловіка, не поступилася йому і що я виграла? Дитину ростила сама, батька не було поряд з сином, своє особисте життя не влаштувала, син одружився, а я ось, живу одна на старості років.

Та Оксана не хоче слухати маму Руслана, вона переконана, що чоловік теж має поступатися своєю роботою і вечерю готувати, і в хаті прибирати. А хіба не так?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.