fbpx

Приїхала до нас в гості свекруха на 2 тижні. Без попередження. Сказала, що донька виходить заміж, а я маю подарувати їм на весілля свою квартиру, яка дісталася мені у спадок. Я відмовилася. Щодня, коли приходила з роботи, вони з чоловіком про щось шепотіли на кухні. Через 2 тижні свекруха поїхала, а через день з’явилася її донька Олена з чоловіком

Приїхала до нас в гості свекруха на 2 тижні. Без попередження. Сказала, що донька виходить заміж, а я маю подарувати їм на весілля свою квартиру, яка дісталася мені у спадок. Я відмовилася. Щодня, коли приходила з роботи, вони з чоловіком про щось шепотілися на кухні. Через 2 тижні свекруха поїхала, а через день з’явилася її донька Олена з чоловіком

Приїхала до нас в гості свекруха, на 2 тижні. Без попередження, як завжди, і, як завжди з черговою геніальною ідеєю. За матеріалами

-Я все придумала, в квартиру невістки в’їдуть мої молоді. Жити їм треба десь! А як розбагатіють, куплять собі свою, а в твоїй однокімнатній я доживатиму, щоб з дітками бути поряд.

Справа в тому, що у мене до шлюбу ще була однокімнатна квартира у власності, що дісталася мені у спадок.

Читайте також: Вчора Марина гостювала в селі у родичів. Коли їхала додому, вони напакували їй всякого добра: чотири сумки величезні, кілограм по п’ятнадцять, і велика валіза. Марина соромилася, брати не хотіла. Посадили рідні її в вагон, все поставили, кажуть: – Чого тобі хвилюватися, в столиці син забере! Вийшла вона з потяга і набрала сина. А потім їй зателефонувала невістка. Подивилася Марина на ті торби та й заплакала

Ми з чоловіком спочатку там і жили, а потім вирішили її здати, а самим взяти в кредит квартиру побільше, з розрахунком на дітей.

Тепер у нас двокімнатна, а мою маленьку квартирку ми як і раніше здаємо. І ось, рік тому свекруха почала активні дії з відбирання моєї власності:

-У мене Оленка заміж виходить, чого їй гнити в нашій глушині, – звернулася до мене свекруха, – подаруй молодим на весілля свою квартиру. Все одно там чужі люди живуть, а не ви.

– Як це, – кажу, – а платежі по кредиту ми з чого платити будемо? Оленка буде оплачувати? І ні, навіть пожити тимчасово я її туди не пущу. Нам з чоловіком не викрутитися на одну його зарплату. Мені в декреті ще мінімум рік сидіти.

Рік пройшов і свекруха вирішила зайти на нове коло:

-Ти на роботу вийшла, тепер в квартирі немає потреби, не хочеш дарувати Оленці, подаруй мені, а я заповіт на сина зроблю! А донька там просто поживе з чоловіком!

Нічого нікому я віддавати не збираюся. І заради чого я буду власність переписувати на свекруху, щоб вона потім мою квартиру відписала (або не відписала) моєму чоловікові?

Я довго і по-порядку втокмачувала це мамі чоловіка. Думала, що вона зрозуміла. Але ввечері до мене звернувся чоловік:

-Давай пустимо Олену з чоловіком в твою квартиру, тимчасово? – сказав чоловік, повторюючи прохання своєї матері.

-Милий, – кажу, – нічого немає постояннішого, ніж тимчасове. Твоя сестра слова привітного на мою адресу не сказала жодного разу. Мене влаштовує, що за рахунок квартирантів ми виплачуємо кредит. І погіршувати своє фінансове становище я не хочу. Нехай викручуються самі.

Свекруха гостювала два тижні, насолоджуючись відпочинком, адже у синочка її обслуговувати повинна була ледащо-невістка.

Я терпіла, вважаючи, що це тимчасово. Тільки ось дуже розгнівалася на те, що вона налаштовує мого чоловіка проти мене. Весь час її перебування, ми сварилися практично щодня.

Нарешті, вона поїхала до себе. А на наступний день на нашому порозі з’явилася сестра Олена з чоловіком.

-Ой, які ми вдячні, мама сказала, що ти погодилася, – вперше я удостоїлася подяки від зовиці.

-На що я погодилася, Олено, – запитала я.

-Ну віддати нам свою однокімнатну квартиру, – Олена вже протиснулася в квартиру зі своїми неосяжними валізами.

-Я ні на що не погоджувалася, Олено, це мрія твоєї матері, так що переночуєте і влаштовуйтеся, де хочете і як хочете. Твоя мама вміє видавати бажане за дійсне.

Олена закотила мені грандіозний скандал. Вона кричала, що витратила останні гроші на квиток і розраховувала на допомогу брата.

– Мій брат розлучиться з тобою через те, що ти так по-свинськи ставишся до його родини! – заявила зовиця як останній аргумент, розсердивши мене остаточно.

-Прекрасно, – кажу, -мене влаштує розлучення. У нього є один істотний плюс: я вас більше ніколи не побачу. Але свою власність я нікому дарувати не маю наміру, як і спілкуватися з нахабними родичами чоловіка, які мріють в’їхати в рай на чужому горбу.

А потім я описала сестрі чоловіка, що буде після розлучення: ми ділимо квартиру, яку взяли в кредит, точніше, ми віддаємо її банку, розриваючи договір. На руки ми отримуємо суму першого внеску і невелику частину виплачених платежів.

На ці гроші я, продавши свою однокімнатну квартиру зможу купити двокімнатну, взявши невеликий кредит. А ось чоловік вже ніколи нічого не купить в столиці. Доведеться йому топати на орендовану квартиру або в глушину до матусі.

-Так що, Олено, приїде брат до вас, де ви всі і буде урочисто проживати, в тісноті, та не в образі, правда ж?

Олену я все ж випровадила вранці, довелося вручити їм грошей на зворотні квитки. Дивно, на що вони збиралися жити в столиці і роботу шукати? Напевно на спонсорську допомогу мою і мого чоловіка.

-Мій брат підкаблучник! Квартиру для рідної сестри не зміг організувати. Слабак! – сказала «приємні» слова сестра братові.

Я швиденько підлогу вимила, а чоловік і каже:

-Вибач, правда, коли мама приїжджає у нас з тобою весь час лайка, немов вона спеціально нас лобами зіштовхує. А я, дурень, ведуся. І не збираюся я розлучатися, куди я від тебе і від сина?! Олена зовсім здуріла, раз таке припустила!

Дійшло, нарешті. А у мене одна умова: ніколи твої родичі не переступлять поріг мого будинку.

Погодився, тепер свекруха навіть не дзвонить, ні синові-підкаблучникові, ні змії-невістці.

Фото ілюстративне, з вільних джерел

You cannot copy content of this page