fbpx

Природно, що свекруха, що її діти були сильно обурені цим. Вони вважали, що Яну дісталася квартира не заслужено. Але справа була в тому, що вітчим Яна залишив ще один заповіт, який можна розкрити тільки через півроку. Цей заповіт був відносно всього бізнесу. Але незабаром про нас всі забули, і жили ми спокійно два місяці, нас ніхто не чіпав. А ось через два місяці до нас заявилася свекруха

Так уже склалося, що мого чоловіка Яна свекруха народила дуже рано, коли ще була незаміжня. Рідний батько Яна, коли дізнався про те, що чекала дитину, то тут же зник з життя моєї свекрухи. Так і виховувався Ян в повній байдужості, мати абсолютно не цікавилася життям сина. Але коли Яну було 3 роки, свекруха все ж вийшла заміж. За матеріалами

Вона зустріла чоловіка, який невдовзі відкрив свою справу, якa досить швидко сталa процвітати, а в складні для країни часи вітчиму Яна вдалося свій бізнес зберегти і навіть примножити. Вітчим Яна був хорошою людиною. Так свекруха моя народила згодом ще двох дітей, дочкy Марту і сина Мішу. Вітчим Яна ніколи не виділяв ні кого з дітей, однаково всім все купував, але і ременя міг всипати всім однаково, якщо звичайно, заслужили.

Вітчим любив всіх дітей і Яна теж, на відміну від моєї свекрухи. Вона завжди ображала сина, говорила йому, дуже образливі слова. Свекруха казала, що взагалі не потрібно було його, що він, як біла ворона в їхній родині, а точніше навпаки, вони всі були Світленькi, а ось Ян був смаглявий, в свого батька пішов. Природно, Марта і Міша все це чули і самi також ставилися до свого старшого брата.

Вони ще з ранніх років всіляко ображали Яна, і говорили, що він взагалі ніхто, що він вдячний повинен бути, що їх батько взагалі прийняв його, ще й забезпечує всім. Ось в таких умовах і виріс мій чоловік. Ніколи ні в кого допомоги не просив, завжди всього добивався сам. А потім він зустрів мене, природно, свекруха мене не прийняла. Вітчим Яна єдиний привітав нас, коли ми одружилися. Чоловік мені ще тоді говорив, що його вітчим найближча для нього людина.

Житла у нас свого не було, а свекруха допомагати звичайно ж, нам не збиралася. Але ми люди не горді, допомоги ні у кого не просили, ось і стали орендувати квартиру. В гості до нас тільки приїжджав вітчим чоловіка. І так вийшло, що через рік не стало вітчима. Це був сум для всієї родини, а ось вітчим мабуть відчував, і встиг написати заповіт. За яким будинок, в якому вони жили дістався моїй свекрусі, а ось кожному з дітей він оформив дарчі на двокімнатні квартири.

Так ми і стали власниками своєї житлоплощі. Природно, що свекруха, що її діти були сильно обурені цим. Вони вважали, що Яну дісталася квартира не заслужено. Але справа була в тому, що вітчим Яна залишив ще один заповіт, який можна розкрити тільки через півроку. Цей заповіт був відносно всього бізнесу. Але незабаром про нас всі забули, і жили ми спокійно два місяці, нас ніхто не чіпав. А ось через два місяці до нас заявилася свекруха.

Вона заявила, що ми зобов’язані узяти до себе її свекруху, якщо вже нам дісталася квартира просто так, значить тепер ми і будемо відпрацьовувати. Справа в тому, що у вітчима Яна залишилася мати, яка вже не могла за собою сама доглядати. Що Марта, що Міша відмовилися брати бабусю до себе на проживання, не панська це справа, за бабусею прибирати і доглядати. Ми ж були не проти бабусі, до того ж вона завжди до нас добре ставилася.

Та й жінка вона виявилася з гумором, і навіть дуже цікавою і товариською. Вона не доставляла нам ніяких турбот, а навіть примудрялася приготувати нам з чоловіком вечерю, пересуваючись по квартирі на кріслі. Вона мені допомагала по господарству в міру своїх можливостей, але я і за це була їй сильно вдячна. У перший день, коли її привезли, то вона сказала, що вона спочатку хотіла жити тільки у нас, що її невістка сильно розпестила її онуків, а ось Ян хоч і не рідний їй онук, але найулюбленіший.

За півроку, які у нас жила бабуся Яна, не було жодного дзвінка, ні від Марти, ні від Мишка, навіть моя свекруха ні разу не подзвонила і не приїхала провідати жінку похилого віку. Загалом, так пройшло півроку, і нотаріус запросив усіх з сім’ї на оголошення заповіту.

В якому виявилося, що весь свій бізнес вітчим Яна залишив своєї матері. І що тут почалося, Марта з Мішею мало не пересварилися, сперечалися у кого тепер буде жити бабуся, туди ж ще і свекруха моя влізла, і ось вони втрьох влаштували цілий концерт, вирішуючи хто з них більше любить бабусю.

Але вона категорично відмовилася до кого – небудь з них переїжджати, а весь залишений їй бізнес вона подарувала Яну. Звичайно ж, Марта і Міша на чолі зі свекрухою намагалися спростувати це рішення в суді, але нічого у них не вийшло.

А незабаром ми дізналися, що Міша продав свою квартиру за великі борги, і тепер він знову живе з матір’ю. Марта теж час даремно не втрачала і вискочила заміж, але після того як народила, залишилася одна. Тепер моя свекруха виховує онуку, а Марта намагається знайти собі чоловіка. А у нас все чудово, бабуся так і живе у нас і допомагає нам, займається вихованням онуків.

Фото ілюстративне, з відкритих джерел

You cannot copy content of this page