Після виходу на пенсію Галина Миколаївна любила гуляти по магазинах. Чоловіка не стало вже давно, син в столиці живе й працює, от вона й гуляла по магазинах, то з тим поговорить, то з тим. Часто любила заходити в магазин одягу, там познайомилась з однією дівчиною, звали її Оксана. Оксані було 26 років, вона працювала там продавцем. Вони багато спілкувалися і Галині Миколаївні стала до душі дівчина, вона постійно казала:
– От би мені таку невістку, я б любила тебе як доньку рідну.
Оксана, звичайно ж, сприймала це як жарт, але жінка пообіцяла, що коли приїде її син, то вона обов’язково їх познайомить.
Оксана виглядала завжди дуже гарно. Розкішне світле волосся, голубі очі і струнка статура. Вона хоч і була гарною, але в особистому житті якось не склалося. Звичайно, що хлопці звертали на неї увагу, але серед них не було того єдиного.
І ось одного разу, Галина Миколаївна прийшла в магазин не сама. Вона прийшла зі своїм сином, звали його Андрій. Жінка відразу звернулась до Оксани:
– Оксано, ану допоможи нам з сином визначитися з вибором, він хоче зробити мені подарунок, тож треба якась гарна сукня.
Оксана показувала різні варіанти, спілкувалася і з Галиною Миколаївною, і з її сином, хлопець виявився веселим, товариським. Коротше кажучи, мрія будь-якої дівчини. Зрештою вибір було зроблено, і жінка з сином пішли додому.
В кінці робочого дня, Оксана вийшла з магазину і попрямувала додому. І тільки вона зробила кілька кроків, як раптом перед нею з’явився Андрій з букетом квітів.
– Оксано, ви стільки часу витратили сьогодні на нас, що я просто не можу його не компенсувати. – Промовив Андрій.
Вони гуляли по парку, їли морозиво в кафе, спілкувалися. З’ясувалося, що Андрій не реагував на прохання матері познайомитися з Оксаною.
– Мама, звичайно, для мене дуже близька людина і я ціную і поважаю її думку, але дівчину собі я повинен вибрати сам, – сказав він. А потім додав, що як тільки побачив Оксану, пошкодував, що не послухав матері.
На наступний день вони зустрілися знову. Андрій подобався Оксані, але та поводилася з ним дуже обережно, адже знала його кілька днів. До того ж через пару тижнів закінчувалася відпустка у Андрія. На вихідних Андрій подзвонив і запросив Оксану на вечерю.
– До речі, Оксано, мама просить прийти до нас завтра, на урочистості з нагоди її дня народження, відмови мама не прийме – сказав Андрій за вечерею.
– Що ж, тоді мені нічого не залишається, як погодитися, – мовила дівчина.
Запрошених виявилося не багато, але всі пильно розглядали Оксану. Вона виявилася головною гостею, всі дуже дружелюбно до неї ставилися і без уваги вона не залишалася ні на секунду.
Минуло два тижні і Андрію прийшов час повертатися в Київ. Оксана розуміла, що казка, про яку вона так довго мріяла завершується. У день перед від’їздом Андрій запросив дівчину в ресторан. Коли принесли замовлення, Оксана помітила чашу червоного кольору. Андрій жестом попросив відкрити кришку, і дівчина побачила маленьку червону коробочку.
– Оксано, я розумію, що ми з тобою знайомі близько місяця, але я не бачу сенсу продовжувати такі відносини. Я вже давно зрозумів, що ти та дівчина, про яку я міг лише мріяти. – Промовив Андрій.
Приготування до весілля Галина Миколаївна взяла в свої руки, а Оксана не заперечувала, оскільки відносини у них склалися дуже теплі. В цьому ж році дівчина звільнилася з роботи, і поїхала слідом за чоловіком у столицю.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.com
