Так, треба зізнатися, що кожен з нас іноді буває маленькою сумною курочкою … Навіть найсильніші особистості.
Прочитайте притчу., – джерело.
Маленька сіренька курочка сиділа на галявинці поруч зі своїм курятником і дуже сильно сумувала:
– Я найбідніша, найнещасніша, курка. Півні мене не розуміють, не люблять, а кури мене ображають. В курнику темно, глухо, порожньо, сумно. Все погано, що ж мені робити? ..
Загалом, сиділа вона і страждала. І в цей момент повз пролітала величезна біла птаха. Вона почула слова курочки, приземлилася поруч і сказала:
– Не переживай, курочка. Хочеш, я тобі допоможу полетіти в прекрасну країну, де ти будеш щаслива?
– Ні, – сказала сіра курка. – Це неможливо – курки не можуть літати.
– Ну і що? – відповіла біла птаха. – Я навчу тебе.
– Ні, – сказала сіра курка. – У мене дуже маленькі крила для цього.
Читайте також: Чому нашим ангелам інколи доводиться вдаватися до крайніх мір: повчальна притча
– Не переживай, – промовила біла птаха. – Хочеш, я посаджу тебе собі на спину, і ми полетимо разом?
– Ні, – зітхнула сіра курка. – Я прилечу туди, і мені ніде буде жити.
– Не переживай, – обнадіяла її біла птаха. – Я допоможу тобі зробити так, щоб у тебе було житло.
– Ні, – сказала сіра курка. – Що я буду робити одна? Мені буде сумно.
– Не переживай, – посміхнулася біла птаха. – Я допоможу тобі знайти півника.
– Ні, – сказала сіра курка. – А раптом цей півник виявиться злий і небезпечний?
– Не переживай, – зітхнула біла птаха. – Я навчу тебе жити так, щоб в твоєму житті зустрічалися тільки чудові півні.
– Ні, – сказала сіра курка. – Таких птахів не буває на світі.
– ТАК ПІШЛА ТИ! – закричала біла птаха, розпустила величезні крила і полетіла.
Читайте також: Притча: яка жінка солодша