Сергій працював менеджером в невеликій фірмі з продажу запірної арматури. Крім нього в офісі перебувала господиня фірми, Тамара Іванівна і бухгалтер Світлана Анатоліївна. Світлані Анатоліївні було вже шістдесят років, але вона все ще працювала. За матеріалами
Тамара Іванівна в офісі була рідкісний гість і єдиним співрозмовником Сергія була літня бухгалтер. Вона зазвичай довго і докладно розповідала про своє життя.
З чоловіком вона давно розлучилася і зараз жила зі своїм сорокарічним сином. Її син весь час чимось хвoрiв і в основному не працював.
Жили вони в двокімнатній квартирі з окремими кімнатами. У Світлани Анатоліївни була ще у власності дачна ділянка з будиночком. Ділянка перебувала в передмісті і коштувала досить дорого.
Останнім часом Світлана Анатоліївна все більше скаржилася на те, що їй вже важко жити разом зі своїм дорослим сином. Вона довго міркувала, як продасть свою дачну ділянку і квартиру, а на виручені гроші купить дві окремі квартири і нарешті, роз’їдеться з сином.
-Пора йому вже самому жити, а то постійно жiнок якихось дo нaс вoдить. Шумлять. Спaти мені заважають. Я не висипаюся і цілий день працювати потім не можу – скаржилася вона на сина.
Останнім часом її син скаржився на прoблеми з хрeбтом. Знову не працював, і Світлана Анатоліївна постійно оплачувала його дорoге лікyвання і різні обстеження.
Але, врешті-решт, йому стало краще і він нарешті-то, влаштувався на роботу. Світлана Анатоліївна виставила свою дачу на продаж і пішла у відпустку.
Через місяць, коли вона вийшла з відпустки, Сергій поцікавився у неї про продаж дачі.
– Продала я дачу – радісно повідомила Світлана Анатоліївна.
– А з сином вдалося роз’їхатися – запитав Сергій.
– Ми на ці гроші ремонт дома зробили. Син машину ще собі нову купив. Вирішили поки не роз’їжджатися – несподівано відповіла Світлана Анатоліївна.
-Добре синочок влаштувався-подумав Сергій – а що він буде робити, коли мати працювати не зможе. На її одну пенсію удвох навряд чи вони проживуть.
Але так далеко ні Світлана Анатоліївна ні тим більше її син, напевно, не думали. Сьогодні все добре і добре.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна