fbpx
Життєві історії
-А тобі не соромно наймати служницю, ви не олігархи, всі дружини виконують домашні обов’язки і ти не виняток, та й ми тепер будемо допомагати, – кpичaла свекруха. – А мені так хотілося спитати: де ви були і де була ваша допомога в складні для нас періоди? Але не стала. Це були наші проблеми, впоралися

-А тобі не соромно наймати служницю, ви не олігархи, всі дружини виконують домашні обов’язки і ти не виняток, та й ми тепер будемо допомагати, – кpичaла свекруха. – А мені так хотілося спитати: де ви були і де була ваша допомога в складні для нас періоди? Але не стала. Це були наші проблеми, впоралися

Хочу все всюди встигати. Бути ідеальною мамою моїм дочкам, щоб досить отримували моєї уваги і турботи. Бути ідеальною дружиною моєму чоловікові, завжди красивою і зі стрункою фігурою. За матеріалами

Бути йому і кращим другом і коханкою. Хочу бути ідеальною господинею будинку, щоб завжди був порядок вдома і смачно приготовлено.

Хочу реалізуватися у своїй професії, в своїй роботі. Хочу, щоб для себе час залишалося, для своїх захоплень та інтересів.

Хочу, прагну, прагну, але не виходить. Доводиться в чомусь шукати альтернативи.

Олена Антонівна стала моєю домробітницею більше року тому. У мене був протокол ЕКO. Не перший, другий. Коли був перший, я не йшла на лікарняний, працювала, всюди бігала, їхала в інше місто у відрядження. Проліт.

Хоча з чоловіком читали, що не потрібно міняти свій спосіб життя, потрібно більше рухатися для кpoвообігу. Перед другою спробою чоловік наполіг на постільному режимі.

Після перенесення ембpіoнів я весь час лежала, чоловік не давав вставати (тільки в туaлет), приносив їжу в ліжко, сам готував, сам займався старшою дочкою.

Було неймовірно складно і морально і фізично. Найняли домробітницю, щоб хоч якась допомога була. Я її так і до сих пір називаю «моя помічниця».

Приходила два рази в тиждень, прибирала, готувала їжу і одяг. Було спочатку стрaшенно не по собі, я до такого не звикла, довелося себе переламати.

Потім вaгiтність, складна, більше половини терміну пролежала в стаціонарах. Її допомога була незамінною в цей період.

Зараз здавалося б можу справлятися і сама, але я до неї дуже звикла і її робота у нас дає мені можливість не сидіти в декpетній, а далі працювати (хоч і вдома) і заробляти гроші для сім’ї.

З усіма цими переїздами, гостями я про неї забула, просто вилетіло з голови, що вона сьогодні повинна була прийти.

Ранок був відмінним. Я приготувала для всіх сніданок. Вівсяну кашу, бутерброди з маслом і сиром і какао. Свекруха навіть похвалила, що було смачно і корисно. Всі пішли на роботу, старша в школу. Залишилися вдома з малям одні.

Тиша і спокій. Поки маленька спала, попрацювала і приготувала суп на обід. В мультиварці. Вдень дочка прийшла зі школи, свекри-з роботи. Я їм сказала, що нехай накладають самі.

Якщо хочуть щось інше, можуть приготувати самі, продукти в холодильнику є.

Пішла гуляти з молодшою ​​і заодно проводити старшу в секцію.

Задзвонив телефон. Олена Антонівна. Мене як окропом ошпарило. Я про неї зовсім забула.

Відповіла. Домробітниця плаче.

У Олени Антонівна є ключі. Як завжди, прийшла, відкрила, зайшла. Свекруха на неї, природно. Хто така? Навіщо? Звідки ключі? Олена Антонівна пояснила. Cвекруха:

Мене ніхто не попереджав про домробітницю. Навіть якщо так, домробітниці нам більше непотрібні, ми приїхали і будемо тепер допомагати, самі впораємося.

І попросила її піти. Перед Оленою Антонівною сильно я вибачалася. Пообіцяла оплатити цей невдалий день як зазвичай. Домовилися, що прийде наступного разу як зазвичай, що її ніхто не звільнив.

Прийшла додому. Вислухала лекцію про сімейний бюджет, про те як багато і важко працює чоловік, щоб платити наші кредити, а я знову тринькаюсімейні гроші на непотрібні речі.

Що соромно наймати служниць, ми не олігархи, всі дружини виконують домашні обов’язки і я не виняток. І що вони не даремно приїхали, допомагатимуть, якщо мені так складно.

Читайте також:МОЯ МАМА ДАЛА МЕНІ НА ВЕСІЛЛЯ 30 ТИСЯЧ ЗІ СЛОВАМИ: «ДОНЮ, Я Б ДАЛА ТОБІ ПОБІЛЬШЕ, АЛЕ ТОДІ У НАС З БАТЬКОМ НЕ ЗАЛИШИТЬСЯ ГРОШЕЙ, ЩОБ ПОДАРУВАТИ ВАМ НА ВЕСІЛЛЯ. АДЖЕ ЩЕ ТРЕБА ГРОШЕЙ НА ДОРОГУ, ЩОБ ДО ВАС ПРИЇХАТИ ». ТА МАЙБУТНІЙ СВЕКРУСІ ЦЕ НЕ СПОДОБАЛОСЬ. – ЧОМУ МИ БЕРЕМО КРЕДИТ НА ВЕСІЛЛЯ, А ТВОЇ БАТЬКИ НЕ МОЖУТЬ? – ОБРАЗА, КОЛОЛА МЕНІ СЕPЦЕ

Хотіла спитати де вони були і де була їхня допомога в складні для нас періоди? Але не стала. Це були наші проблеми, впоралися.

Спокійно вибачилася, що не попередила про її прихід. І так само спокійно пояснила, що вона нам необхідна, щоб я працювала. А заробляю я набагато більше, ніж їй платимо. Що Олена Антонівна прийде в п’ятницю і більше її виганяти не потрібно.

Відчуваю себе не дуже добре. Сильно соромно, що забула. Дуже незручно вийшло, можна було всього цього уникнути.

Але свекруха теж була не права. Могла б мені зателефонувати і запитати чи дійсно домробітниця прийшла, а не виганяти її, тим більше звільняти.

Чи я помиляюсь?

Фото ілюстративне, з відкритих джерел

You cannot copy content of this page