X

Поки чоловік був на заробітках, Люба мала багато грошей і жила дуже заможно. Сини одружилися і вона з усіх сил їм допомагала, витрачаючи усі гроші, які присилав її чоловік. То ж на пенсії залишилася без нічого

У моєї подруги Люби нещодавно діагностували важку xворобу. Про це вона мені не зразу зізналася. Я відразу приїхала до неї, почала розпитувати що й до чого і чим можна допомогти.

А вона мені заявила, що нічого робити не буде. Якщо само минеться, то добре, а якщо ні – то вже як Бог дасть. Змиритися з таким ходом подій я не могла. Люба моя подруга ще з дитинства, ми виросли в одному селі, разом в школу ходили.

А потім я вийшла заміж і поїхала жити в обласний центр. Подруга теж створила сім’ю, але залишилася жити в селі. Роки минали, коли пішли діти ми бачилися нечасто, але завжди підтримували зв’язок.

У Люби з чоловіком народилося троє синів, а в мене дочка. Її чоловік Степан поїхав на заробітки в Канаду, його вдома не було років 15. Повернувся лише минулого літа, бо каже що в свої 60 вже втомився і хоче трохи побути вдома.

Поки чоловік був на заробітках, Люба мала багато грошей і жила дуже заможно. Сини одружилися і вона з усіх сил їм допомагала, витрачаючи усі гроші, які присилав її чоловік.

Якось вона на мене дуже образилася, бо я сказала, що так не можна. Будинки, машини, огорожі – дітям завжди щось треба. Хочуть жити добре – хай самі заробляють. Люба лише покивала головою, мовляв, я нічого не розумію, у неї от які господарі виросли, вона ж ними дуже пишається.

Та я наполягала на своєму, треба покласти в банк хоча б тисяч двадцять доларів, щоб було про всяк випадок. Та Люба знов почала говорити, що молодший син огорожу кладе, треба десять тисяч доларів. Я їй так і сказала – не розумію тебе, жінко. Як так жити, щоб чоловік був на заробітках, а ти нічого собі не відклала.

Видно слова мої подіяли, тому що через день Люба попросила мене щоб я пішла з нею в банк і поклала гроші на рахунок. Ми так і зробили. А потім все якось закрутилося-завертілося, і я певний час не бачила її.

І от тепер така ситуація. Я відразу згадала про ті гроші, і кажу подрузі, що ми щось придумаємо. А вона лише опустила очі.

Я не могла повірити – вона таки віддала їх дітям: молодшому на огорожу, а середньому не вистачало 10 тисяч до нової машини. Одним словом, грошей немає.

Сини Люби разом з невістками не дуже навідуються до матері, чи вони не розуміють, що все надто серйозно, чи просто не хочуть розуміти.

Спеціально для ukrainians.today.

Фото ілюстративне.

user2:
Related Post