fbpx

Поки чоловік був на заробітках, Люба мала багато грошей і жила дуже заможно. Сини одружилися і вона з усіх сил їм допомагала, витрачаючи усі гроші, які присилав її чоловік. То ж на пенсії залишилася без нічого

У моєї подруги Люби нещодавно діагностували важку xворобу. Про це вона мені не зразу зізналася. Я відразу приїхала до неї, почала розпитувати що й до чого і чим можна допомогти.

А вона мені заявила, що нічого робити не буде. Якщо само минеться, то добре, а якщо ні – то вже як Бог дасть. Змиритися з таким ходом подій я не могла. Люба моя подруга ще з дитинства, ми виросли в одному селі, разом в школу ходили.

А потім я вийшла заміж і поїхала жити в обласний центр. Подруга теж створила сім’ю, але залишилася жити в селі. Роки минали, коли пішли діти ми бачилися нечасто, але завжди підтримували зв’язок.

У Люби з чоловіком народилося троє синів, а в мене дочка. Її чоловік Степан поїхав на заробітки в Канаду, його вдома не було років 15. Повернувся лише минулого літа, бо каже що в свої 60 вже втомився і хоче трохи побути вдома.

Поки чоловік був на заробітках, Люба мала багато грошей і жила дуже заможно. Сини одружилися і вона з усіх сил їм допомагала, витрачаючи усі гроші, які присилав її чоловік.

Якось вона на мене дуже образилася, бо я сказала, що так не можна. Будинки, машини, огорожі – дітям завжди щось треба. Хочуть жити добре – хай самі заробляють. Люба лише покивала головою, мовляв, я нічого не розумію, у неї от які господарі виросли, вона ж ними дуже пишається.

Та я наполягала на своєму, треба покласти в банк хоча б тисяч двадцять доларів, щоб було про всяк випадок. Та Люба знов почала говорити, що молодший син огорожу кладе, треба десять тисяч доларів. Я їй так і сказала – не розумію тебе, жінко. Як так жити, щоб чоловік був на заробітках, а ти нічого собі не відклала.

Видно слова мої подіяли, тому що через день Люба попросила мене щоб я пішла з нею в банк і поклала гроші на рахунок. Ми так і зробили. А потім все якось закрутилося-завертілося, і я певний час не бачила її.

І от тепер така ситуація. Я відразу згадала про ті гроші, і кажу подрузі, що ми щось придумаємо. А вона лише опустила очі.

Я не могла повірити – вона таки віддала їх дітям: молодшому на огорожу, а середньому не вистачало 10 тисяч до нової машини. Одним словом, грошей немає.

Сини Люби разом з невістками не дуже навідуються до матері, чи вони не розуміють, що все надто серйозно, чи просто не хочуть розуміти.

Спеціально для ukrainians.today.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page