– Я останнім часом навіть надію зовсім втратила, думаю зараз постійно, а як правильно вчинити зараз – не знаю! – засмучено якось мені говорила моя подруга Ганна. – Хорошого чоловіка зараз знайти важко, я це добре розумію у свій час. Рік тому я від одного такого вже пішла, бо кожну копійку мені рахував. І ось знову, здається, на ті ж самі граблі наступаю, як не крути. Пів року зустрічаємося ми з Анатолієм, все добре у нас, він заговорив про весілля навіть якось одного разу. Стали обговорювати ми з ним майбутнє життя, і у мене ця розмова викликала справжній щирий подив: він хоче, щоб дружина була повноцінним партнером, працювала з ним нарівні, і стільки ж грошей в будинок приносила, як і він заробляє. Тобто на те, щоб жінці не працювати взагалі, а сидіти вдома і вести господарство – він не згоден навіть на те, щоб я, припустимо, коли будуть діти, влаштувалася кудись не на неповний робочий день, або на неважку роботу недалеко від будинку. Розумієш? От він хоче собі, щоб я стільки ж грошей заробляла, як і він і все, щоб усі наші витрати ділити порівну.
– Дивний підхід, звичайно, до сімейного життя, у нас з чоловіком не так, я про таке й не чула навіть від знайомих своїх, щоб так жили, – щиро дивувалася я розповіді Ганни. – Я розумію, що в ці ігри можна пограти, поки обоє ще молоді та сповнені сил, бо ще побут не такий важкий. Гроші заробляти однаково, роботу по дому ділити навпіл – разом вдвох прибирати, разом готувати, посуд та унітаз мити по черзі. А в декреті як жити? Теж скидатися грошима порівну, як це можна зробити і де їх в декреті взяти?
– Саме так, мені це теж дивно і не зрозуміло. Перед декретом назбирати грошей – зі своїх власних, зрозуміло, не з загальних. Ну і з дитиною не сидіти роками вдома дружині. Брати няню і йти працювати, тому що на няню потрібно заробляти ще, а допомога няні дуже дорого зараз коштує. І витрати на няню, ну теж зрозуміло, всі навпіл.
– Я не знаю, як ти думаєш, але моя думка така, що на такого чоловіка не варто і час витрачати. А заміж виходити і тим паче. Він залишить в декреті тебе відразу одну, ще й без копійки сидітимеш. Краще одній жити, ніж з таким чоловіком. Або з подружкою з якоюсь квартиру орендувати, щоб не багато було платити одній, так, все навпіл. А заміж не для такого життя виходять. Сім’я – це зовсім інше. Підтримка насамперед – в хорошому і в поганому бути разом.
– Ось, я так і сказала вчора своєму майбутньому нареченому. А він сказав, що я надто переймаюся грошовими питаннями і це в житті не головне. Весь, каже, цивілізований світ так живе, цим зараз вже нікого не здивуєш в наші дні. Дружина теж має працювати, причому нарівні зі своїм чоловіком. А ти, каже, хочеш сісти на шию і їхати. Прикро, що зараз все більше чоловіків так міркують. Знайти відповідальну людину, готову забезпечувати свою сім’ю, нереально, мені здається. Виходити заміж за людину, для якої гроші на першому місті? Швидше за все, нічого з такого шлюбу не вийде, адже це потрібно буде з усім рахуватися, виходить, ще хто скільки з’їв. Але варіантів поки немає у мене зовсім. Я не хочу жити сама, усі мої однолітки вже дітей мають, теж хочеться заміж вийти, бути заміжньою, тому я поки думаю, можливо погоджуся. А що робити, як мені бути?
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.