fbpx
Життєві історії
Подруга моя, Світлана, розлучається, після 15-ти років шлюбу. Двоє дітей залишаються з нею. Чоловіка її знаю непогано, нормальна, здавалося б, людина, саме такої думки я й була про нього всі ці роки. Ми з ними навіть якось відпочивати їздили. І ось він залишає дружину буквально без нічого. Гроші їх загальні сховав, майно ще заздалегідь якимось чином переписав на свою маму, загальну їх двокімнатну квартиру ділить навпіл – в результаті це все, на що вона може претендувати зараз. Ну що вона на пів двокімнатної квартири купить? Я вирішила розповісти про це своєму чоловікові, думала він пошкодує Світлану, але я, виявилося, зовсім нічого не знала про свого власного чоловіка

– Подруга моя Світлана розлучається, після п’ятнадцяти років, здавалося б міцного, шлюбу! – розповідає 36-річна Катерина. – Двоє дітей залишаються, відповідно, з нею. Чоловіка її знаю непогано, нормальна, адекватна людина, саме такої думки я й була пронього всі ці роки, які знала його. Ми з ними навіть якось відпочивати їздили. І ось він залишає дружину буквально без нічого. Гроші їх загальні сховав, майно ще заздалегідь якимось хитрим чином переписав щось на свою маму, щось на фірму, загальну їх двокімнатну квартиру ділить навпіл – в результаті це все, на що вона може претендувати зараз. Ну що вона на половину двокімнатної квартири купить?

– Ну, деякі люди цілком правдиво так і кажуть – чоловік пізнається під час розлучення.

– Не знаю, у мене таке в голові не вкладається. Але справа навіть не в тому. Я на днях своєму чоловікові кажу, уявляєш, що Микола витворяє? А він мені – а що він таке витворяє? Правильно чоловік робить, забирає своє. Не буде ж він їй свої пів квартири дарувати просто так. Я кажу – ну почекай, вона з дітьми все-таки, а він один. Йому, напевно, простіше буде заробити з нуля. А мій чоловік – а чому він повинен заробляти щось з нуля, коли можна не з нуля, а з якогось старту?

У Катерини з чоловіком Володею теж двоє дітей, і в шлюбі вони з юності – 13 років вже минуло, як вони одружилися.

Живуть в дошлюбної трикімнатній квартирі Володимира свого часу віддану йому батьками. Є ще одна квартира, однокімнатна, за яку подружжя виплачує кредит вже чимало років.

– Однокімнатну квартиру цю ми з Володимиром брали для дітей! – розповідає Катерина. – Розсудили, що нам батьки допомогли свого часу з житлом, і ми дітям допоможемо своїм також. Потихеньку, без напрягу, житло візьмемо найпростіше – на старт для них вистачить, а якщо захочуть більше, це нехай вже самі.

Часу до того, як квартири знадобляться синам, ще дуже багато – старший тільки в п’ятому класі. Катерина з чоловіком планують не поспішаючи доплатити перший кредит, потім здати цю квартиру в оренду і взяти другу одинокімнатну квартиру, для свого другого сина.

А тут Катерина вирішила обговорити з чоловіком ситуацію, яка склалася в її подруги, і трохи здивувалася реакції свого чоловіка.

– Я чоловікові кажу, давай уявимо гіпотетично, що ми зібралися з тобою розлучатися. І що, ти мені віддасиш з дітьми половину цієї однокімнатної квартири, і все, чи що? А він відповідає – а як ти, мовляв, хотіла? Звичайно все. Трикімнатна квартира лише, каже, моя, ти до неї відношення не маєш взагалі ніякого, якщо дивитися по закону. Тут взагалі все моє лише, тут нічого твого немає! Однокімнатна квартира купувалася в шлюбі, так. Але на ній кредит. Так що, якщо що, не тільки половину однокімнатної, а й половину кредиту, що залишився доведеться забрати тобі і виплачувати його вже самій.

Катерина, чесно кажучи, ніколи не розглядала трикімнатну квартиру, в якій живе їхня сім’я, як квартиру чоловіка. Завжди ставилася до цієї трійки, як до їх загального житла, вила тут сімейне гніздечко, створювала затишок, як могла. Робила ремонт, вибирала шпалери і текстиль, вмовляла чоловіка взяти кухню дорожче – «ми не такі багаті, щоб брати дешеві речі».

Ну так, вона знала, що юридично це квартира Володимира її. Але якось їй в голову ніколи не приходило, що в разі чого вона піде звідси з однією торбою своїх лише речей. А йти, як виходить, їй, чесно кажучи, і нікуди зовсім. У батьків її, звичайно, є трикімнатна квартира, але там зараз молодша сестра живе з дитиною.

– Я говорю, і що, ти виставиш дітей на вулицю зі мною ось просто так без нічого? – з подивом розповідає Катерина. – А він – ну чому на вулицю, діти тут прописані і можуть залишитися зі мно, якщо захочуть, звичайно. А я і не прописана навіть, мені ніхто прописатися і не пропонував ніколи, я й сама над цим не замислювалася, лише зараз зрозуміла, до чого все може дійти.

Раніше сама Катерина якось взагалі не акцентувала на цьому уваги своєї. Вона прописана у своїх батьків.

Та й взагалі, як раптом з’ясувалося, що нажитого за 13 років у Катерини зовсім нічого і немає майже. Машина у них з певних причин записана на свекра, грошовий внесок – на ім’я чоловіка, якщо що, виведе гроші і шукай вітра в полі. Хоча вона, взагалі, теж працює все життя – але, звичайно, набагато менше чоловіка отримує зарплати.

У двох декретах сиділа за 13 років, від дзвінка до дзвінка, після другого декрету вийшла на малооплачувану роботу, старший тоді якраз пішов в перший клас, другий в садок, і працювати повноцінно, як раніше, можливості не було такої. Та й потреби теж: чоловік нормально заробляв, і завжди їй говорив – дивись краще за дітьми та сиди вдома. Всіх грошей не заробиш, звичайно, тому з тебе толку вдома буде більше. У підсумку ось, вийшло що вийшло.

Ні, поки немає ніяких вагомих причин турбуватися. У них хороша сім’я, живуть вони дружно, дітей виховують, плани будують хороші на майбутнє. Але ж ось у подруги, у тієї, що розлучається, теж життя встало з ніг на голову буквально в один день. Вона теж ніколи не очікувала такого, в житті про таке не подумала б

– Розмова у нас така, звісно, жартівлива була, на перший погляд! – пояснює сама Катерина. – Але я щось задумалася серйозно. Чоловік мені прямим текстом дав зрозуміти, що практично нічого мого тут немає, і якщо що, піду я з дітьми на вулицю, до своїх батьків в квартиру. Ну, я якось була про нього найкращої думки, якщо чесно. Знала, звичайно, як буває, що чоловіки після розлучення ложки ділять в квартирі, і до такого доходить, але це ніби як не про нас. Думала ще, де таких недобрих людей беруть, як примудряються дітей з ними в шлюбі народити. А тепер виходить, що у мене самої такий чоловік,Ю він не кращий за них.

– Ти якась нерозумна жінка! – говорить Катерині подруга. – Навіщо ти ведеш такі розмови взагалі? Чого досягти цим хочеш? Про розлучення заговорила на рівному місці, майно вже ваше ділиш. Припиняй про це говорити, і думати навіть забудь про це! Не буди лихо поки воно тихо. Живеш і живи собі з чоловіком поки у вас все добре, не вигадуй нічого собі там. Проблеми свої вже будеш вирішувати в міру їх виникнення.

Подруга права, нічого вирішувати проблеми, яких ще немає? Годі й вести розмови в міцному шлюбі про якесь там розлучення в когось, коли її це зовсім не стосується?

А можливо, навпаки потрібно вести такі розмови вже зараз, поки все добре, і підштовхувати чоловіка до думки про те, що ділити майно треба по справедливості вже зараз?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

You cannot copy content of this page