fbpx
Життєві історії
Племінниця грошей мені не позичила. Дуже засмучена я про все розповіла нашій мамі, вона порадила мені напряму телефонувати до сестри в Італію, адже це її гроші. Не знаю, що робити – телефонувати чи зичити в чужих людей

Моя рідна сестра Анна вже 9 років на заробітках в Італії.

Всі зароблені євро вона висилає додому своїй доньці Людмилі.

Племінниця вийшла заміж, має двоє дітей. Зараз вони живуть в квартирі, яку купила їм Анна за свої заробітчанські гроші.

Чесно сказати, мені сестру шкода. Вона молодша за мене на два роки.

З чоловіком Анна розлучилася, коли донька школу закінчувала. Жили вони разом з нашою мамою на одному подвір’ї.

Я вийшла заміж і відразу пішла жити до чоловіка, відмовившись від своєї частки на користь сестри.

Вона за це взяла на себе обов’язок доглядати за мамою в старості.

Живемо ми недалеко, через дві вулиці, то ж я часто бувала у мами.

Анна дуже хотіла допомогти доньці, тому наважилася залишити роботу тут, і поїхала на заробітки в Італію.

Донька поступила в університет на платну форму навчання, Анна тоді в мене позичила гроші, щоб заплатити за перший рік, віддала з першої зарплати.

Людмила в гуртожитку жити не хотіла, сестра винайняла для неї квартиру в обласному центрі.

Людмила в село приїжджала рідко, скаржилася, що їй треба вчитися, немає у неї часу провідати бабусю.

Я з розумінням ставилася до ситуації, щодня ходила до мами і допомагала їй то по господарству, то на городі.

Анна телефонувала мені не часто, але в розмовах постійно говорила, що зароблені гроші збирається пустити на відбудову і ремонт маминого будинку.

Розповідала, які грандіозні плани має, як все буде гарно, коли вона приїде.

Приїхала сестра на весілля доньки, Людмила відразу після закінчення університету вирішила виходити заміж.

Ну, думаю, приведе племінниця зятя в село, буде мамі допомога.

І яким же було моє здивування, коли на весіллі сестра вручила доньці ключі від нової квартири.

А мені пояснила, що плани у неї трохи змінилися, і вона зараз купила житло для доньки, а далі буде заробляти на ремонт будинку.

Племінниця народила дитину, сидить в декреті.

Анна щаслива, вже й не знає, що внучці і доньці з Італії вислати.

І одяг, і іграшки, і їжу, і каву – щомісяця по дві-три сумки усього передає.

Нещодавно мені терміново була потрібна велика сума грошей – майже тисячу євро.

Я пішла до племінниці зичити. В той день якраз приїхала чергова посилка з Італії.

Людмила перераховувала пачки кави і навіть не подумала подарувати мені хоча б одну.

До речі, за дев’ять років моя сестра ніколи мені нічого не передала, навіть не знаю чому.

Грошей Людмила мені теж не позичила, сказала, що не мають зараз зайвих.

Дуже засмучена я про все розповіла нашій мамі.

Вона порадила мені напряму телефонувати до сестри, адже це її гроші.

Не знаю, що робити – телефонувати чи зичити в чужих людей?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page