fbpx
Життєві історії
Після весілля ми стали жити з батьками чоловіка, але у них маленька квартира і кімната прохідна. Тоді нам свекри дали трохи грошей, у нас свої заощадження були і ми купили квартиру біля моєї мами. Найбільше раділа свекруха

Коли я вийшла заміж, ми з чоловіком спочатку жили у свекрів. В них двокімнатна квартира, але одна кімната прохідна, саме там і жили мама з татом чоловіка. Ми з Олексієм розуміли, що так жити всім незручно, і стали збирати гроші на своє житло.

Від свекрів нам було далеко їхати на роботу, а моя мама якраз жила поряд з нашою роботою, вона сама жила в двокімнатній квартирі, але нас жити до себе не запрошувала, сказала, що не хоче жити з зятем під одним дахом, хоче спокійно жити хоч на старості років.

Трохи ми назбирали грошей, трохи свекри нам дали і ми купили квартиру близько біля моєї мами. Найбільше за нас раділа моя свекруха, адже я вже чекала дитину і свекруха сказала, що нам буде добре, адже біля нас житиме моя мама, вона нам допомагатиме з дитиною, як нам з чоловіком весь час допомагала його мама.

Але моя мама сказала, щоб я не надіялася на її допомогу, вона мане й так сама виростила, зараз хоче пожити для себе. Моя свекруха мене заспокоювала, сказала, що як тільки мама побачить свого онука, відразу полюбить його і не відходитиме від нас.

Я народила синочка, мама принесла подарунки, посиділа годину і пішла додому. Приходила рідко, казала в неї робота і свої справи є.

Син підріс трішки, мама вийшла на пенсію, приходила трішки частіше, але проводити більше часу з дитиною вона не мала особливого бажання. В 2 роки і 10 місяців син пішов в садочок, а я вийшла на роботу, адже нам були потрібні гроші, бо жилося нам тоді непросто: хороші продукти ми купували для дитини, а самі їли, на що вистачало грошей, тому знали, що з моєю зарплатою нам буде легше.

Та одного дня син занедужав, я його не могла відвести в садочок, чоловік був у відрядженні, а у мене звіт на роботі потрібно було здавати, я відвела сина до мами. Вона не була мені рада, сказала, що цей раз з дитиною посиде, але іншого разу, щоб я без попередження дитину до неї не приводила, адже у неї своє життя і свої справи.

А через місяць знову так сталося і я повела сина до мами, я їй телефонувала, вона телефон не брала, в двері стукала, але вона не відкрила, хоча я чула, що вона в квартирі була.

В той день я залишилася вдома і мала неприємності на роботі. Наступного дня до нас приїхала свекруха, і сказала, що забере нашого сина до себе, у неї відпустка, вона сидітиме з ним.

Як буде далі я не знаю, можливо няню собі знайдемо. Більше не буду звертатися до мами за допомогою, але нехай не ображається на мене, коли допомога буде потрібна її.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page