fbpx
Життєві історії
Після цих Новорічних свят відносини з сватами у мене геть зіпсувалися. Вони живуть в іншій області і хотіли приїхати до мене в село трохи відпочити. Але я відмовила, бо свати нашим дітям нічим не допомагають. Тепер вони вважають мене жадібною

Ми з чоловіком живемо у мальовничому гірському селі, маємо будиночок, який здаємо туристам. Особливо попит на це в час Новорічно-Різдвяних свят. З цього ми і живемо, і доньці дуже допомагаємо. Настя, наша єдина донька, як поїхала колись в столицю вчитися, так там і залишилася, і роботу знайшла, і заміж вийшла.

А цього року маю неприємність з сватами, які хотіли до мене приїхати, а я відмовила, бо в мене вже все було зайнято на місяць наперед. Тепер всі називають мене жадібною, навіть рідні. Ніхто з них не розуміє, що таке заробляти гроші в сезон. Дуже хочеться знайти підтримки у тих, хто знає, як йде копійка до копійки, знає ціну грошам і мене зможе зрозуміти. Адже все не так просто як здається з першого погляду. Якщо будуть добрі поради, я обов’язково прочитаю їх своїм рідним і знайомим, які зараз мене просто дістають своєю критикою.

В цей відпочинковий будинок я вклала стільки, що нікому і не уявити такий обсяг робіт і суму вкладених грошей – будувала, обставляла, а чоловік робив прибудови і присадибну ділянку.

На сьогоднішній день це будинок з трьома кімнатами, передньою і задньою верандою, і широкою мансардою. А ще є два маленьких гостьових будиночка на ділянці. Там кімната з ліжками і шафами і передбанник (стіл, стільці і плитка). Ми з чоловіком самі все робили, своїми руками.

Само собою, що як тільки починається зимовий сезон, всі приміщення заброньовані повністю. Таким чином за сезон ми заробляємо чималі гроші. Плюс до того, деякі відпочиваючі просять повний пансіон і платять мені за харчування, щоб самим не готувати.

У мене все ще з літа розписано, хто і коли приїде, і скільки буде проживати. Постійно все заповнено. Навіть коли дочка з зятем до нас приїжджали, то ми з чоловіком брали їх в свою кімнату. Вони розуміли, що потім же ці гроші, зібрані з туристів, їм же і дістануться. Не всі, звичайно, але теж чимала частина. І так щороку.

Тут, за тиждень до Нового року, дзвонить мені дочка: «Мамо, ми цього року не приїдемо, не виходить, але замість нас приїдуть мої свекри. Вони дуже хочуть побувати в горах, вже більше 10 років нікуди не виїжджали. До вас дуже просяться. Прийми їх, будь ласка, як слід, знайди кімнату. Тільки не думай брати з них гроші за житло. Вони все ж рідня, до того ж пенсіонери, небагаті».

Я так і сіла. Вони просяться, а мені тепер що робити? Тим більше в найгарячішу пору – в час Новорічних свят. Як тепер комусь із людей відмовити?

Хто мені ці свати? Абсолютно чужі люди. Ми з чоловіком їх тільки один раз бачили, коли їздили на весілля до дочки. Крім пенсії у них тільки один дохід – сват сторожем працює. Зрозуміло, що взяти з них нічого, та й у дочки із зятем просити за їх проживання не будемо, самі внучці гроші висилаємо.

До середини осені ще якось крутимося, ну і я багато закаток роблю, на це і живемо. У нас єдина надія на цей заробіток, то ж як прийняти чужих людей без оплати?

Одним словом, я відмовила. Але тепер для всіх я жадібна стала. Для дочки, для сусідів і друзів, і навіть для чоловіка. Я розумію, він не проти зі сватом чарочку пропустити, ось і радий би був їх приїзду. Не знаю, як мені тепер бути. Прийняти сватів трохи пізніше, бути для всіх хорошою і залишитися без заробітку чи тримати свою лінію? Думаю, друге було б правильно. Тільки як перед рідними можна виправдатися?

Фото ілюстративне – green.vsitury

You cannot copy content of this page
facebook