Я знаю, що кожна мама хвалить свою дитину, але мій син і справді дуже хороший. Одружився він 10 років тому, за цей час купив квартиру, в сім’ї народилося двоє діточок. Мій син – чудовий батько і прекрасний чоловік.
Але сталося так, що він розійшовся з невісткою. При розлучені поводив себе дуже порядно – так як у них двоє дітей, то він вирішив залишити їм квартиру. Житло вони начебто придбали спільно, тому обоє є рівноправними співвласниками. Я, звичайно, йому радила добре подумати, але син наполіг на своєму.
А розлучилися вони тому, що син вже не витримав постійних претензій і невдоволення невістки. Вона вічно всім була незадоволена. То їй грошей мало, то ремонт недостатньо хороший, то їй шуба друга потрібна, то речі вийшли з моди. Але сама, при цьому, ні копійки в житті сама не заробила, бо ніколи не працювала. Вона поняття не має, що це таке – ходити на роботу щодня.
Син довго терпів всі її вибрики. Все-таки двоє малолітніх дітей, а для них завжди краще, якщо сім’я повна. Так і жив кілька років, намагаючись виправити непоправне. А коли зрозумів, що сім’ї, як такої, у них вже немає, і нема чого зберігати, вирішив піти. Дітей не обділив – залишив квартиру.
Тільки не зрозуміло одне, на що розраховувала тоді невістка, якщо у неї не було ні роботи, ні особистих заощаджень, так як ніколи не намагалася економити. Але, це вже інша історія, як то кажуть.
Після розлучення син переїхав знову жити до нас. Ми, звичайно ж, були раді цьому, але причина нас дуже засмучувала. Але життя штука непередбачувана, тому як вийшло, так і вийшло.
За весь час окремого проживання син кожні вихідні проводив з дітьми. Завжди намагався виділити їм додаткові гроші на всякі дрібниці. Колишня дружина так ніде і не працює. Тому гроші, які син їй давав на дітей додатково, були їй дуже до речі.
Здавалося б, все у них нормально складається. Син допомагає, залишилося тільки їй влаштуватися на роботу і все буде в порядку. Але у колишньої невістки, як, потім виявилося, були зовсім інші плани. Вона просто взяла і подала на офіційні аліменти.
Син прийняв такі новини спокійно. Але, я ж бачу, що на душі у нього сильна образа зачаїлася. Адже він і без всяких аліментів добре їй допомагав. Мало? То йди і влаштовуйся на роботу, як всі інші нормальні люди. Тим більше що діти вже підросли і можуть ходити в садок. Так для них навіть і краще.
Але у неї зовсім інші бажання. Вона занадто високої про себе думки і не може йти працювати куди попало. А на хорошу роботу її ніхто без освіти не візьме. Тим більше що жодного дня не працювала.
Взагалі дівчинка непогано влаштувалася. Квартиру отримала без зайвих клопотів, колишній чоловік утримує дітей. На аліменти теж подала, і їй їх призначать. Можна не працювати. Краса – займайся своїм особистим життям і ні в чому собі не відмовляй.
Нещодавно дізналася, що невістка все-таки влаштувала дітей в дитячий садок. Сподівалася на її розсудливість, що тепер вона точно піде на роботу. Однак прогадала. Вона швиденько зметикувала, що можна дітей сплавити на день і влаштовувати своє особисте життя. А платити за садок, однозначно, буде колишній чоловік. Він же зобов’язаний їй допомагати.
Я дуже обурена поведінкою своєї невістки. Розмовляти з нею марно. Я їй якось зателефонувала, спробувала пояснити, що все виходить дуже некрасиво з її боку, а вона мені заявляє: «Ви – бабуся. Могли б хоч колись з внуками і посидіти».
Я вже собі думаю, може подати на неї в суд і відібрати онуків? Адже вона не в змозі їх утримувати. А син цілком впорається з цією справою. Та й ми з батьком йому в цьому допоможемо. Чи дітям краще біля мами? Не знаю, але ця ситуація мене дуже непокоїть.
Фото ілюстративне – teamo.
