З Ларисою ми зналися ще з дитинства, вчилися в одному класі, але після закінчення школи наші дороги розійшлися. Наскільки мені відомо, Ларисі пощастило вдало вийти заміж, вони з чоловіком жили в іншому місті.
Але нещодавно Лариса повернулася в наше містечко. Я так розумію, що сімейне життя у неї не склалося, вона розлучилася з чоловіком і поки живе у своїх батьків.
Ми з подругою стали частіше бачитися, і по-легенько відновили нашу давню дружбу. Але нещодавно сталася подія, яка все перекреслила.
Я ніколи б не могла подумати, що ми розійдемося з нею через таку дрібницю, як одяг. Якось у розмові я зізналася Ларисі, що купую одяг в секон-хенді і після цього вона перестала зі мною дружити.
Ці магазини для себе я відкрила ще за часів студентства. Зізнаюся чесно, вперше прийшла туди через те, що у мене на новий одяг не було грошей. Та тоді і секонди виглядали не презентабельно. Але вже з першого візиту я зрозуміла, що це золоте дно.
Ну, скажіть, де ще можна знайти речі відмінної якості за такими цінами? Я спочатку навіть не повірила, що таке буває. Мені теж здавалося, що в секондах є тільки заношені до дірок чужі речі.
Але з першого ж відвідування я знайшла для себе джинси, піджак, купу футболок та шарф, а віддала за все це я смішну суму. На ці гроші в магазині я могла б собі дозволити одні якісь не надто якісні джинси.
Не дивно, що секонд-хенди стали моїм улюбленим місцем. Мене приваблювало у таких магазинах те, що речі продавалися за дуже низькими цінами. Це дозволяло мені заощаджувати гроші. Я змогла відкладати на мандрівки, нові гаджети, якісь розваги.
Потім почала відкладати на квартиру. Коли потрібно економити, секонди допомагали мені дуже. Я завжди виглядала добре, не витрачаючи на це величезних сум.
Свою філософію я нікому не нав’язувала. Звичайно, я не приховувала, що ходжу в подібні магазини, але й не виступала на кожній зустрічі з друзями з промовами на користь секонд-хендів. І якихось проблем не було принаймні до останнього часу.
Якось ми з Ларисою домовилися зустрітися у кафе. Подрузі сподобалася сукня, в якій я була одягнена, вона похвалила моє вбрання і запитала, чи дорого я за це віддала.
Я знала, що питання грошей для подруги стоїть досить гостро. Вона так і не змогла поки що знайти нормальну роботу і перебивалася підробітками в інтернеті. Тому чесно відповіла, що сукня мені обійшлася в двісті гривень.
– Скільки? – округлила очі подруга. Я повторила ціну та озвучила, де купувала обновку. Лариса здивовано глянула на мене:
– Ти що, там одягаєшся? – запитала вона. Я підтвердила, так, одягаюся, та уточнила, чого це її так перекосило.
– Так, нічого, – поспішно відповіла Лариса і швидко змінила тему.
Ми тоді посиділи хвилин тридцять і розійшлися. Розмова не клеїлася. Мені була неприємна реакція подруги, але говорити про це я не стала.
Увечері я помітила, що подруга видалила мене із соцмереж та скрізь заблокувала. На це я не очікувала, якщо чесно. Пробувала зателефонувати, щоб дізнатися, що сталося, хоч і підозрювала, у чому проблема, але слухавку Лариса не взяла.
Дуже прикро, наша дружба не розклеїлася за роки, пережила відстані, а ось через стереотипи розвалилася. Хоча може воно і на краще.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.