fbpx

Після роботи я приходжу додому та стаю до плити. Готую вечерю та обід на завтра одразу, годую всіх. Я допомагаю молодим як можу, а зять в цей час допомагає своїй мамі

Дочка вийшла заміж, я впустила їх до себе. Але відразу попередила, що це не назавжди. Домовилися, що вони будуть збирати і брати своє житло в кредит. Почали ми жити, бачу, відкладають гроші, я теж потихеньку від них збираю із зарплати. Думаю, щоб не все на одному зятю: дочка дитину чекає зараз, вже в декрет пішла, не працює. Як братимуть квартиру, я їм допоможу. Але поки що про це не говорю, щоб на мене не сподівалися.

Я допомагаю молодим як можу. Готую, мию, прибираю, дочці кажу, щоб відпочивала. Але я ще на роботу ходжу, прибігаю ввечері додому та стаю до плити. Готую вечерю та обід на завтра одразу, годую всіх, прання запускаю. Посуд мию в основному теж я.

Зять начебто й допомагає в міру сил, але ж не чекати його до вечора. Хай краще гроші заробляє, а я вже якось сама з домашніми справами справлюся.

На господарство та комуналку Вадим скидає на спільний рахунок, решту грошей, за вирахуванням невеликої суми на проїзд та обіди, йдуть у накопичення. Принаймні так я вважала.

Якось знадобилася мені зятя довідка про доходи з роботи, приніс. Я дивлюся, а там сума значно більша, ніж я думала. Питаю, що це таке? А він мені каже – а це я матері допомагаю, мовляв. І додає – це не обговорюється!

Вадим у матері єдиний син. Народила вона його, як то кажуть, «для себе» у віці вже під сорок. Нині зятю тридцять, а свасі під сімдесят. Вадим переконаний, що це його обов’язок – допомагати матері. Вадим двічі на день, вранці та ввечері, віддзвонюється матері з питанням про здоров’я. Кілька разів їхав до неї вночі, коли тій було погано.

Сваха живе у двокімнатній квартирі одна, давно вже не працює. Як на мене, почувається сваха добре. Усі магазини обіжить, усі плітки збере. І на дачі постійно працює, щось садить, збирає.

Я б не проти була, якби зять матері допомагав з лишку. Але ж нам поки самим не вистачає, ми на квартиру збираємо, кожну копійку намагаємося в скарбничку покласти, а він матері такі гроші передає! Живе в мене на всьому готовому, то чому б і ні. Виходить, вся ця його благодійність – за мій рахунок.

Одним словом, не знаю, як в цій ситуації правильно поступити. Сказати, щоб зять не допомагав мамі поки квартиру не придбають, чи не втручатися – нехай самі розбираються.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page