fbpx
Життєві історії
Першою, хто мені телефонував, була свекруха. І це було завжди близько шостої ранку. Вона мене питала, як я себе почуваю, і як почуває себе малюк. Потім вона приходила з гостинцями до нас додому. Свекруха все робила щиро, але для мене таке її ставлення було досить обтяжливим, я відчувала себе як не в своїй тарілці. Я неодноразово відмовлялася від турботи свекрухи, але мої відмови не приймалися

На самому початку відносини зі свекрухою у мене були абсолютно нормальними, я б ніколи не подумала, що все може бути і по-іншому. Перші погані проблиски з’явилися, коли я чекала дитину. Тоді стали помітні незначні зміни в поведінці матері чоловіка.

Нав’язливість свекрухи з кожним днем ​​набирала нових обертів, та так що я вже не знала, куди мені подітися. Найефективнішим рішенням було сховатися в будинку батьків. Я не раз просила чоловіка якось вплинути на матір, але особливого ефекту це не давало. Більш того, після цього я заслужила звання «невдячної невістки».

Першою, хто мені телефонував, була свекруха. І це було завжди близько шостої ранку. Вона мене питала, як я себе почуваю, і як почуває себе малюк. Потім вона приходила з гостинцями до нас додому, брала мене за руку і вела в поліклініку.

Свекруха все робила від чистого серця, але для мене таке її ставлення було досить обтяжливим, я відчувала себе як не в своїй тарілці. Я неодноразово відмовлялася від турботи свекрухи, але мої відмови не приймалися. Олена Вікторівна за будь-яких обставин намагалася докласти максимум зусиль, щоб і надалі бути люб’язною.

Я намагалася все терпіти, бо зовсім не хотілося псувати відносини зі свекрухою, адже вона так чекає цього малюка. Але кожен новий день тільки поглиблював масштаби неприємної для мене ситуації. Свекруха не втомлювалася читати мені нескінченні лекції на тему: «Як бути для малюка ідеальною мамою».

Гаразд, звичайно тут майбутня бабуся і сказала багато корисного, ось тільки не врахувала, що багатогодинні лекції сильно мене втомлювали. Однак я продовжувала мовчки терпіти, в надії, що після появи дитини все повернеться на круги своя.

Але надії виявилися марними. Не встигли мене з дитиною виписати з лікарні, як свекруха заявила їй, що я з малюком вирушаю жити до неї. На це вона мала всього один аргумент. Мовляв, коли її син у відрядженні, вона буде доглядати за новонародженою дитиною, поки я буду набиратися сил.

Мені, звичайно, така пропозиція не сподобалася і я відразу повідомила це свекрусі. Тим більше що подібне питання вже піднімалося задовго до народження дитини. Тоді ми домовилися, що я з малюком деякий час поживу у своїх батьків, але аж ніяк не у свекрухи.

Я спробувала обережно нагадати свекрусі про цю домовленість, і натякнути що я відправляюся до батьків. Цими словами я накликала на себе гнів свекрухи. Олена Вікторівна заявила, що я вибрала собі улюбленців – своїх батьків, а про неї і зовсім забула.

Але я зробила по-своєму. Після виписки поїхала до батьків. Я зайшла в дитячу, щоб забрати деякі речі для дитини, які купили напередодні. Ось тільки їх і слід прохолов. Я подумала, що нас пограбували. Але в наступну мить все прояснилося.

Раптом хтось подзвонив у двері. На порозі стояла свекруха, яка приїхала за мною. Виявляється, вона вже давно перевезла всі речі до себе і облаштувала там нову дитячу кімнату. Олена Вікторівна була впевнена, що я з радістю приїду до неї і залишуся хоча б на кілька тижнів.

Я була ошелешена такою поведінкою дорослої жінки. Я навіть уявити не могла, що вона на таке здатна. Чесно кажучи, вже набридло її набридливе і постійне контролювання мого життя.

Тепер я з дитиною живу у своїх батьків. Речі дитини – у свекрухи. Чоловік просить отямитися і їхати до його мами. А я не хочу, тому ситуація у нас на межі розлучення. Що мені робити?

Фото ілюстративне – Voxpopuli.

facebook