Ще відразу після весілля ми з чоловіком домовилися, що жити з батьками ніколи не будемо, адже добре розуміли, що це лише зіпсує родинні відносини, адже двом сім’ям жити під під одним дахом досить непросто.
Тому ми з Антоном після весілля взяли квартиру в кредит. Працюємо з ним обоє, чоловік заробляє гарно, тому квартиру ми виплатили доволі швидко. Згодом у нас народилися донечка та син. До батьків ми їздимо не часто, оскільки то в чоловіка робота, то в мене, зібратися в село дуже непросто і діти наші навчаються.
Перед Різдвом свекруха зателефонувала і запросила нас усіх в гості до себе на свято в село. Сказала, що скучила за нами і дуже хоче побачити своїх онуків. Антон також був не проти, хотів провідати родину, адже дійсно бачилися давно.
Ми взяли невеличку відпустку, на кілька днів відпросилися з роботи і поїхали в село до його батьків. Діти теж були не проти й хотіли провідати бабусю з дідусем, адже щиро люблять їх.
Як тільки ми приїхали, свекруха як ні в чому не бувало стала говорити нам, що ми маємо зробити по господарству з чоловіком. Мовляв, ми приїхали 5-го січня, ще багато роботи маємо зробити для них, а відпочиватимемо 7 січня на Різдво.
Я була незадоволена таким відношенням, адже мама чоловіка навіть не запитала чи ми втомилися з дороги, ще й не встигла нагодувати онуків, але вже загадала нам багато роботи, сказала, що назбиралася з часом.
Ще більше мене здивувало те, що свекри знали, що ми маємо приїхати самі ж запросили, і не могли до нашого приїзду поробити усі свої справи. Я була зовсім не задоволена таким ставленням зі сторони свекрухи. Адже ми приїхали на свято в гості, а не як наймити на роботу. Мені вже не хотілося ні свята, нi гостей як і чоловікові. Ми вдома втомлюємося дуже, нам свекри ніколи нічим не допомагали, а на свята просто хотіли відпочити, але на нас у них були свої плани.
Фото ілюстративне.
