На Новорічні свята ми трохи витратилися, а тепер йде Різдво, теж треба готуватися до свят, а грошей у нас зовсім немає, сховок майже пустий.
Мені 42 роки, у мене немає роботи, так склалося, що я жодного разу в житті ніде не працювала. Ще у студентські роки я вийшла заміж за успішного хлопця. У нього будувалась непогана кар’єра і заробляв він цілком достатньо і міг повністю забезпечити нашій родині безбідне життя.
Відразу ж після весілля ми купили квартиру, а потім і дачу. Я займалася виховання двох дітей та вела домашнє господарство, на цьому наполягав чоловік.
Але якось в один момент настав переломний момент, коли мій чоловік Павло просто втомився від роботи. Він просто взяв і звільнився зі свого поста і сказав, що він більше нічим не хоче займатися.
Пізніше Павло оголосив, що всі ці роки він забезпечував сім’ю і що зараз у нього настав заслужений відпочинок і тепер його повністю повинна забезпечувати я.
Я не знала з чого почати, бо ж ніколи не працювала, хоча і мала вищу освіту. Школу я закінчила із золотою медаллю, а університет із червоним дипломом. Звичайно, зараз мій диплом уже нікому не потрібен, а зовнішність вже давно не та, що була раніше.
Якщо чесно, то я зовсім і не думала про свою зовнішність. Я постійно турбувалася лише про своїх дітей. Водила їх по різних гуртках та секціях. Для цього чоловік і подарував мені автомобіль. Діти наші виросли на славу. Старша дочка закінчує вже університет, а син – школу.
Всі наші знайомі і родичі твердили, що вона повинна радіти, бо мені дуже пощастило з чоловіком. Адже він заробляє і не змушує її працювати. Але я була впевнена, що мій чоловік був закоханий лише у свою роботу і більше нічого не помічав довкола себе.
Ще рік тому Павло почав скаржитися на свою роботу – що йому все набридло і хоче спокійного життя, але я думала, що це тільки прості слова. Спочатку він узяв відпустку. Після відпустки він пропрацював кілька тижнів, а потім узяв і зовсім звільнився.
Павло сидів удома цілими днями і нічого не робив. Він сказав мені що якщо мені потрібні гроші, то я маю знайти роботу і йти працювати. Тепер я маю забезпечувати усю сім’ю, а він візьме на себе мої обов’язки по дому.
Я не знала, що мені робити. Звичайно, я могла б піти працювати касиром чи прибиральницею, але там такі зарплати, що всю сім’ю їй не прогодувати. А Павло весь час каже, що діти вже дорослі, тому великої потреби у грошах у них не буде.
У нас залишилися небагато грошей із наших збережень, але з двома дітьми їх надовго не вистачить. Як мій чоловік міг так з нами вчитини?
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
