Сумки я вже зготувала, ну ж не пропадати продуктам, тому я сіла в рейсовий автобус, і поїхала в місто. Частину продуктів я відвезла невістці, бо сина вдома не було, а частину вирішила на ринку продати, ну ж не пропадати продуктам, та й гроші якісь зароблю. Та я навіть не уявляла, який сюрприз мене там чекає. Я стала в ряд, розклала зелень, картоплю, помідори і бачу – між рядами йде мій чоловік, і не один, а в супроводі миловидної панянки, на вигляд років на 10 мінімум молодшої за нього. А поряд з ними йде дівчина, років 15-ти. І що дуже дивно – дуже схожа на мого чоловіка
– Синочку, я тобі тут усього домашнього приготувала, приїдь, забери, – телефоную я Сашкові.
Ще до одруження Софія знала, що Петро зустрічався з Галиною, кохання у них було. От тільки в якийсь момент вони щось не поділили, і посварилися. Галина за місяць вже вийшла заміж за іншого. Петро погорював, а потім Софію зустрів. Теж довго не тягнув, і через три місяці вже весілля відгуляли. А потім в кожного свої турботи, так що життя так закрутило, що він про свою Галину і не згадував, поки не почув, що вона з своїм чоловіком розлучилася
– І довго ще я буду так стояти з валізами в коридорі? Може, нарешті,
Коли чоловіка не стало, то я зрозуміла, що залишилася сама і зараз мені дуже самотньо одній, я боюся, що на старості років буду нікому не потрібна. Ні син, ні невістка до мене не ходять, онуків не приводять і до себе не звуть. Я раніше ніколи не замислювалася, що діти можуть відвернутися від мене на старості років, адже у мене був хороший чоловік, він завжди був поряд, ми все разом робили, та коли не стало його – змінилося все
Так склалося, що живу я зараз одна в своєму досить таки великому будинку. Відчуваю
В неділю з самого ранку нам зателефонувала свекруха і стала плакати, мій чоловік спросоння спочатку навіть не зрозумів, що сталося, бо з сумбурної розповіді свекрухи було зрозуміло лише одне – від неї пішов чоловік. – Розумієш, Олежику, отак зібрав свої речі у валізи і пішов, сказав, що подає на розлучення, квартиру ділити не буде, свою частку тобі залишає, бо його нова пасія житлом забезпечена, – розповідала плачучи свекруха
В неділю з самого ранку нам зателефонувала свекруха і стала плакати, мій чоловік спросоння
В Польщі я був на заробітках 10 років, графік у мене був хорошим, тому я дуже часто вдома бував, приїжджав в Україну до дітей і дружини. Олена тоді довго не працювала сама, адже грошей нам вистачало. Та згодом дружина таки вийшла на роботу, але це дуже змінило наше життя
Так сталося, що з Оленою ми  одружилися ще зовсім молодими. Через пів року у
Свою колишню свекруху я аж ніяк не сподівалася побачити, але вона сама мене знайшла, бо мала до мене прохання. Я здивовано запитала, чого це вона ні з того, ні з сього, раптом про нас згадала. А вона розплакалася і сказала, що рідний син з своєю новою пасією її з хати виганяють, то ж єдиною рідною людиною для неї є її онук, мій син, і вона хоче налагодити з ним стосунки
Свою колишню свекруху я аж ніяк не сподівалася побачити, але вона сама мене знайшла,
Мені 67 років, я після 22 років заробітків нарешті повернулася додому, що і стало причиною неприязні між мною і молодшою донькою, яка звикла всі ці роки жити за мої гроші. Тепер лавочка прикрилася, і вона бунтує. – Ти, Лесю, не добре робиш, бо обом дітям треба однаково давати. Тому Наталка ображається на тебе справедливо, – каже мені моя сваха Люба
– Ти, Лесю, не добре робиш, бо обом дітям треба однаково давати. Тому Наталка
Поїхала я на заробітки в Чехію, там давно живе і працює моя знайома, яка мене туди і покликала, і з роботою допомогла. Коли я приїхала туди та облаштувалася, познайомилася із цікавим чоловіком. Філіп старший за мене на 6 років, і він пропонує мені виходити за нього заміж, а моя донька просить, щоб я додому поверталася, бо їй моя допомога потрібна
– То скільки ви кажете вам років? – запитав лікар. – 45, – відповідаю.
В той вечір я пішла виносити сміття. Біля мене зупинилося велике чорне авто, з якого вийшов чоловік. Він глянув на мене і запитав, чи можна зі мною познайомитися. Я посміхнулася, бо вважала таке місце не найкращим для знайомств, та й вигляд у мене був не вельми, адже ніхто не фарбує губи перед тим, як вийти на вулицю з сміттям. Віктор, так звали цього чоловіка, був дуже наполегливим, і провів мене до самої квартири. Як він потім пояснив, він закохався у мене з першого погляду, хоча до цього випадку я в таке не вірила. Ми ще стояли з ним під дверима розмовляли, і тут вийшла тітка Раїса
– І що мені тепер робити? Ти ж знаєш, що мені нема куди йти.
Якось днями я прийшла до доньки, вона на обід макарони зварила і салат зробила, а зять влаштував сцену, що йому відбивні потрібні. Я не втручалася в їхню суперечку, але мені так хотілося сказати, що якщо хочеш відбивні, то зароби на м’ясо, та я промовчала, бо бачу, що доньці і так важко. Дочка терпить таку поведінку чоловіка, бо вважає, що дитина має рости у повній родині. Вона ще вірить, що у чоловіка справи підуть вгору. А от я налаштована не так оптимістично
У мене є двоє дітей: дочка та син. У сина мого все склалося добре

You cannot copy content of this page