– Не правильно ти, Маріє, жила, – повчає мене сестра, показуючи, які хороми вона
Не знаю чи то долею мені так суджено, чи то життя вносить свої корективи,
Мій син, несподівано, до мене вчора заїжджав у справах, – поділилася сусідка Дарина. –
– Ну невже не можна запам’ятати, що каструлі у нас не в цій шафці
Зараз мій син ходить похмуріше хмари, – поділилася зі мною моя колежанка Світлана. –
– Не ображайся, мамо, але краще тобі до нас не їхати, ти ж знаєш,
– Не добре ти, синку, вчинив. Вона ж тебе любить. Не можна так, від
– Навіщо тобі та спідниця, Юля? У тебе ж ціла шафа речей, які ти
– Мамо, ми з чоловіком порадилися, і вирішили, що переїжджаємо до тебе, будемо жити
Тато й мама мої дуже хочуть, щоб я їм зараз допомагала, – почала розповідати