Українці Сьогодні

Чоловік в Чехії багато років працював, гроші заробляв він добрі, а я на них розбудовувала хату свекрів, ми все вкладали в їх обійстя. Хоча в них ще донька рідна була, але вона жила далеко в місті, в квартирі свого чоловіка і про село й чути не хотіла ніколи. Але останні події дуже змінили наше життя і моя зовиця нещодавно й про село згадала

Увесь той час, поки мій чоловік сумлінно їздив на будову в Чехію та заробляв

Життєві історії 0

Вікторіє, з нашою мамою щось не так, я це відчуваю, – Тетяна не знаходила собі місця. – Не вигадуй. З чого ти це взяла? Я вчора з мамою говорила, і вона сказала, що з нею все добре, – здивувалася Вікторія. – Як ти не розумієш, в тому то і справа. Якщо мама каже “Все в мене добре”, це означає, що насправді все навпаки, – ділиться своїми думками Тетяна. Мама дівчат, Марія, вже 8 років на заробітках в Італії. Поїхала вона за кордон заради своїх доньок, бо хотіла їм допомогти

– Вікторіє, з нашою мамою щось не так, я це відчуваю, – Тетяна не

Життєві історії 0

Якщо ти вважаєш, що твоя мама права, то можеш хоч зараз іти до неї, я тебе не тримаю, – з певною ноткою образи в голосі сказав Любомир. Світлана дивилася на нього розгубленими очима, вона вперше бачила свого чоловіка таким. Він був наче сам не свій. – Але ж я просто сказала, що не вважаю доцільним вкладатися у будинок твоїх батьків. І моя мама так вважає. Любомире, сам подумай. Це великі гроші, вони нам ще пригодяться, а тут ми точно жити не будемо. Світлана глянула на свого чоловіка, підійшла ближче, в надії, що він її зрозуміє, адже саме так завжди і було. Та цього разу погляд Любомира був чужим і холодним

– Якщо ти вважаєш, що твоя мама права, то можеш хоч зараз іти до

Життєві історії 0

Життя прожила, думала, що все вже бачила і все знаю, але мій колишній зять таки мене неабияк здивував. Через роки він згадав про те добро, яке я йому колись зробила, і вирішив мені віддячити. До того ж, він і сам змінився до невпізнання. Я навіть не думала, що дочекаю такого на старість. Прийшла субота, я була на городі, якраз цибулю вирішила посадити. За роботою недобрі думки від себе відганяла, але думка – звідки взяти гроші, щоб полагодити дах, мене не покидала. Весь тиждень лив дощ, і моя стріха почала сильно протікати. Я розуміла, що треба щось робити, от тільки не знала що

Життя прожила, думала, що все вже бачила і все знаю, але мій колишній зять

Життєві історії 0

Мова йде не про чужих людей, мамо, ну як ти сама цього не розумієш? Треба допомогти мамі Віталія, ти ж маєш таку змогу. Дочка мені зателефонувала в Італію, і стала навіть не просити, а наполягати, щоб я допомогла сватам квартиру купити. Їм не вистачає 15 тисяч євро, і Юля хоче, щоб я позичила їм цю суму. – Юля, я тебе розумію, ти хочеш допомогти, але ти маєш зрозуміти, що мова йде про дуже велику суму. Як свати мені її збираються повертати? – питаю здалеку. Дочка на мить замовкла, задумалася. А далі видала: – Та якось буде, мамо, не переживай. Ми ж тепер одна родина, а які рахунки можуть бути між родичами

– Мова йде не про чужих людей, мамо, ну як ти сама цього не

Життєві історії 0

Валентина Петрівна взяла інвентар і побрела на город, бо чого просто так на дачі сидіти, треба ж щось посадити, літо довге, а потім осінь і зима, а свої домашні продукти – то велика цінність. Дві грядки з зеленню вже були готові, жінка збиралася приступати до оформлення третьої, як раптом її хтось гукнув. Валентина Петрівна випрямилася і побачила статечного чоловіка, який привітався і мило усміхався до неї. – Так от де винуватець усієї цієї історії, – суворо звернувся він до Мурчика, який наче щось відчував, став ховатися за відра

– Марино, може приїдете на вихідні до мене на дачу? Щось в суботу зробимо,

Життєві історії 0

Ти завжди була впертою, але зараз не час. Світлано, хіба ти сама не розумієш, що ти маєш переїхати до батька, бо йому потрібно, щоб зараз хтось був поруч? – каже мені мій рідний брат Святослав. Я на кухні мила посуд. Люди вже розійшлися після поминального обіду за нашою мамою, а мій брат вирішив, що зараз чудова нагода нам поспілкуватися, а якщо точніше, то він захотів вирішити всі проблеми моїми руками. З братом у нас давно стосунки ніякі, я з ним вже довший час не бачилася і не спілкувалася, як і з батьками, хоч і живемо ми в одному місті. Справа в тому, що мій брат завжди був любимчиком батьків, і через нього не любили мене

– Ти завжди була впертою, але зараз не час. Світлано, хіба ти сама не

Життєві історії 0

Ви це спеціально робите? Ну невже не можна запам’ятати, що каструлі у нас не в цій шафці зберігаються, – вкотре повчала мене невістка. Її дуже дратувала моя присутність, і це було відразу видно, хоч вона нічого прямо і не говорила. Я приїхала з Італії, син мені виділив окрему кімнату. Якщо чесно, я думала, що у великому будинку для мене можна щось і краще було знайти, бо зараз моя кімната швидше комірчину якусь нагадує

– Ви це спеціально робите? Ну невже не можна запам’ятати, що каструлі у нас

Життєві історії 0

Віро, як це ти не підеш? Ти хоч розумієш, як мені буде без дружини на цьому весіллі? – в розпачі став проситися Петро. – Не піду, бо мені нема чого там робити. І тобі не раджу туди йти, – не відводячи погляду від дзеркала, спокійно відказала дружина. – Я не можу не піти, рідна донька мене на своє весілля покликала, як я не піду? Але мені без тебе там незручно буде. Оксана сказала, що тебе теж запрошує, от, і в запрошенні ти теж є, – Петро відкрив конверт із запрошенням і показав Вірі. Чоловік почухав потилицю і замовк, він добре знав характер своєї дружини, і розумів, що якщо вона сказала, що не піде, то не піде. Але і самому йому якось незручно йти

– Віро, як це ти не підеш? Ти хоч розумієш, як мені буде без

Життєві історії 0

Цей Великдень Наталі був зовсім важкий, смуток і образа на зовицю її не покидають й досі. І свекруху шкода, адже зрозуміло, що вона за доньку свою хвилюється, але так тривати не може, бо виходить, що в родині зовиця головна

Наталя зовсім не любить запрошувати в гості рідну сестру свого чоловіка Оксану. Оксана жінка