Українці Сьогодні

Іван їхав дуже щасливий, його переповнювали почуття гордості за себе, що він зміг, всього добився сам. Він їхав і уявляв, як буде ним пишатися його мама. Вперше за багато років Іван повернувся в село. Він під’їхав на своїй великій чорній машині аж до самих воріт, сподівався, як завжди, на хвіртці побачити маму. Вона любила людей, любила з ними поговорити, тому часто виходила у двір, ставала на хвіртку, і чекала, поки хтось проходитиме повз. В селі її всі дуже любили за її добру відкриту душу, і лагідно називали Стефка. Та цього разу мами не було ні на хвіртці, ні навіть на подвір’ї

Іван їхав дуже щасливий, його переповнювали почуття гордості за себе, що він зміг, всього

Життєві історії 0

Коли я вдруге вийшла заміж, то була дуже щасливою, адже Олег дуже добре ставився до мого сина, Михайлик обожнював його. Та ось нещодавно чоловік заговорив про відпустку і я стала збирати наші з ним речі, звісно, й дитячі речі кладу. – Зачекай, поспішати не варто, ми дитину з собою не беремо, сина мамі залиш, – несподівано заговорив Олег

Зараз напевно багато жінок засудять мене, але я маю розповісти свою історію, адже таки

Життєві історії 0

Ми так не домовлялися. Ти їхала в Італію з обіцянкою, що забезпечиш нас з братом житлом. А тепер що? Ти можеш ось так просто взяти і предумати, мамо, – дочка просто не могла повірити в те, що чула. Віра як ніколи була рішучою. Вона ще раз повторила доньці, що квартиру їй не купить. Тетяна сказала, що в такому випадку у неї більше немає мами, і поставила слухавку. Через пів години Віру набрав і син, хоча Віктор ніколи мамі перший не телефонував. Хіба як Віра сама його набере, то він знехотя скаже що в нього все добре, потім відразу додає, що має багато роботи і ставить слухавку. – Мамо, ти обіцяла квартиру. А Таня каже, що тепер ти передумала. Я щось нічого не розумію, – каже син

– Ми так не домовлялися. Ти їхала в Італію з обіцянкою, що забезпечиш нас

Життєві історії 0

З Ольгою я дружила багато років, ми з нею гарно ладнали, багато спілкувалися, мали спільні інтереси. Ольга, правда, живе заможніше ніж я, але воно й не дивно, ми живемо в селі і я одна виховую дитину. Та всього одна зустріч дуже змінила її ставлення до мене, я й ніколи не молгла подумати, що вона людина така

Чимало днів я задаюся питанням, на яке поки не маю остаточної відповіді, хоча вважаю,

Життєві історії 0

Бач, яка синьйора приїхала! Каву їй в ліжко подавай! Поїдеш в Італію, буде тобі там кава! – отак мене зустрів чоловік, коли я додому у відпустку приїхала. І тут я згадала про слова моєї сусідки Марії, яка не раз мене попереджала. – Марино, це ваша сімʼя, ти звичайно, роби як знаєш, та здається мені, що занадто добре твоєму Богдану за твої гроші живеться! – якось зателефонувала мені сусідка в Італію. Я час від часу виходжу з нею на зв’язок, щоб знати, що діється у мене вдома, бо Марія з тих людей, які все бачать і все знають. А чоловікові своєму я коли не зателефоную, він постійно мені одне і те ж каже – “Не хвилюйся. У нас все добре”

– Бач, яка синьйора приїхала! Каву їй в ліжко подавай! Поїдеш в Італію, буде

Життєві історії 0

Ситуація була дуже неоднозначна. Ми з сестрою приїхали до мачухи, щоб тата додому забрати. Стояли на її подвір’ї, і не знали, що нам робити. – Діти, я все розумію, і якщо така справа, то нехай ваш батько з вами їде, – сумно сказала Ольга, друга дружина мого батька, і відвернулася, щоб ми не бачили, як у неї з очей котяться сльози. Так захотіла наша мама, і вона попросила, щоб ми це зробили. Вона добре все обдумала, і вирішила, що батько має бути в сім’ї

– Діти, я все розумію, і якщо така справа, то нехай ваш батько з

Життєві історії 0

Бідненько ти тут живеш, мамо. Але ти сама винна. Мала будинок, і все Лілі віддала, – Максим відразу почав картати маму. Валентина Федорівна не мала йому що сказати на це, тому просто опустила голову. – Мамо, я пропоную тобі жити з нами. Продавай цей будиночок, гроші, звичайно, тепер я заберу. І ще, пенсія у тебе хороша – також все будеш мені віддавати, – скомандував Максим. Валентина Федорівна глянула на нього і рішуче відповіла. – Ні, діти, ні до кого більше я не поїду. У вас своє життя, а у мене своє

– Збирайся, мамо, поїдеш до мене жити, – скомандувала дочка Валентини Федорівни, щойно з

Життєві історії 0

Нещодавно я дізналася, що мій брат приїде з заробітків і грошей багато привезе. Інша б раділа, а я засмутилася. Поки його не було, я батьківську хату в селі на себе оформила, але він прописаний тут і його частка тут є. У Романа характер зовсім не простий, ми з ним ніколи не ладнали, тепер я й не знаю, що далі буде

Знаєте, іноді люди розповідають історії життєві, в яких хочуть похвалитися чимось, або радіють за

Життєві історії 0

Ольга їхала додому дуже засмучена. – Ну чого їм ще треба? Я ж їх не куди-небудь, а у великий будинок кличу, де є всі зручності. А вони взяли і відмовилися. Вже кілька тижнів Ольга серйозно обдумувала питання, як бути з батьками. Вони у неї не молоді, мамі 80 років, батькові 82. Живуть обоє в своїй квартирі, яку тато ще колись отримав на роботі. Хвилювалася дочка за літніх батьків, тому і надумала їх до себе забрати. Навіть з чоловіком вже це питання узгодила. Але батьки на переїзд категорично не погодилися

Ольга їхала додому дуже засмучена. – Ну чого їм ще треба? Я ж їх

Життєві історії 0

Мамо, не приходь до нас більше, – якось сказала мені моя дочка. Я якраз біля дверей взувалася, і спочатку навіть подумала, що мені це почулося. Але ні, дочка повторила, щоб я не ображалалася, але мені не варто до них приходити. – Розумієш, мамо, Олегу не подобаються твої візити. А ти розумієш, що все, що у нас є, належить його батькам, тому я маю прислуховуватися до його думки. Мамо, ти сама винна. Подивися, як ти виглядаєш. Мені соромно за тебе, – без жодної нотки жалю сказала донька

– Мамо, не приходь до нас більше, – якось сказала мені моя дочка. Я