Моя старша рідна сестра Ярослава зараз опинилася у дуже скрутному економічному становищі і прийшла до мене зичити гроші, але я їй відмовила. Мені 54 роки, Славі 58. За все наше життя вона жодного разу мені не допомогла, більше того, навіть родичатися не мала бажання.

Сестра з чоловіком жили в селі, тримали господарку. Чоловік Ярослави постійно їздив на заробітки, то ж жили вони заможно, хату гарну недалеко від нашої мами побудували. А Ярослава займалася сільським господарством – вирощувала городину, тримала курей, свиней, корову. По суботах сестра їздила в райцентр на ринок і там продавала продукти. Навіть коли у мене були малі діти, вона жодного разу не запропонувала мені молоко.

Одного разу я попросила сестру, щоб вона привезла мені з села картоплю, яйця, молоко, сир, я не хотіла задурно, але все ж сподівалася, що вийде дешевше ніж в магазині. Але я помилилася, бо в сумі сестра запросила ще більше, ніж би це було купити в чужих людей на базарі. Відтоді я в неї нічого не беру і не купую, та й зустрічаємося ми дуже рідко.

Коли не стало нашої мами, сестра практично весь спадок забрала собі, бо сказала, що це вона доглядала матір. Але насправді хоч і жила Ярослава поряд з нашою мамою, я в мами була частіше, ніж вона, бо в сестри завжди не вистачало часу. Проте коли дійшло до спадщини, вона все забрала собі, мені залишила лише невеликий кусок города.

П’ять років тому я поїхала в Італію на заробітки, треба щось і на старість собі відкласти. Зараз заробляю я непогано, як повернуся, планую купити квартиру. Сестра моя знала, що в мене є гроші, тому вирішила, що я по-родинному маю її виручити.

Справа в тому, що її чоловік захворів і більше не може їздити на заробітки, а вони два роки тому автомобіль з салону в кредит взяли, до того ж, в іноземній валюті. Долар зараз росте, сестра з чоловіком не знають, як їм борг сплатити. От і вирішили, що якщо я їм позичу 10 тисяч євро, вони погасять свій доларовий кредит, а з часом мені за кілька років, поки я повернусь, віддадуть борг.

Я не погодилася, хоч і маю відкладену необхідну суму. Просто прикро, що сестра згадала про мене лише тоді, коли їй знадобилися гроші.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.