fbpx
Життєві історії
Ольга від знайомих на вулиці намагається втекти, адже знає напевно, що про дочку запитають, про Катерину. А вона вважає, що їй і розповісти нічого. Катерина ніхто і ніяк! Сидить з дітьми вдома, перебивається з хліба на квас. Катерина економить, але, в основному, на собі. А якось Ольга зустріла однокласницю своєї доньки. Та в школі була трієчницею, але тепер постійно їздить за кордон, машину нову купили, батькам своїм гроші дає. Однокласниця запитала, як там поживає Катерина, але Ольга швидко сказала, що не знає

Ольга від знайомих на вулиці намагається втекти, адже знає напевно, що про дочку запитають, про Катерину. А вона вважає, що їй і розповісти нічого. Катерина ніхто і ніяк! Сидить з дітьми вдома, перебивається з хліба на квас.

35-річна Катерина в дитинстві і юності була зіркою, до якої всі намагалися дотягнутися. У школі вчилася зразково, приносила додому пачки грамот, перемагала на олімпіадах з хімії та біології. Сама вступила до медичного, а це вже багато про що говорить. Там теж вчилася добре, хоча навчання там нелегке, подружки скаржилися, як складно освоювати матеріал. А Катерина спокійно здавала сесію за сесією, хоча вже й не на круглі п’ятірки, як в школі, але і абсолютно без проблем отримувала добрі оцінки.

Викладачі бачили в ній талант і пророкували дівчині велике майбутнє.

А потім Катерина зустріла Андрія, і якось дуже швидко вийшла заміж, народила спочатку одну дитину, а через деякий час другого, і ось уже без малого десять років сидить вдома. Діти виросли, молодшій доньці вже п’ятий рік, але про те, щоб виходити на роботу, Катерина і чути не хоче.

– Був би чоловік, на якого розраховувати можна, ну, ще зрозуміло! – зітхає сумно Ольга. – Але ні ж! Чоловік зовсім ніякий у неї. Працює менеджером в якийсь конторці, отримує копійки. Щось кардинально міняти в житті не хоче! Я йому кажу, зятю, тобі не соромно, що твої діти моря не бачили жодного разу в житті, на літаку не літали? А він мені – ну і що, мовляв, я теж море побачив тільки в двадцять років, нічого, живу, не в морі щастя! Ось як з ним розмовляти?

Діти знайомих Ольги об’їздили світ, вже і Туреччину за кордон не вважають. Одні збираються на канікули до Європи, інші в Таїланд, треті так і зовсім в Австралію. Подорожують і сім’ями, з дітьми і батьками, і поодинці.

Катерина з дітьми нікуди далі свекрушиної дачі не виїжджала.

– Колишня однокласниця Марина, тиха така трієчниця, яку в п’ятому класі свого часу хотіли на другий рік залишати, з закордонів не вилазить! – зітхає Ольга. – Машину купила в минулому році, до матері приїжджала в гості, ми з матір’ю її в одному будинку живемо. Зустрілися ніс до носа. Вона мені – ой, здрастуйте, тітонько, Олю, а як там Катерина поживає, де вона? Ми тут зустрічалися класом, її звали, вона не прийшла. Ну ще б вона прийшла! Про себе, чи що, розповісти? Хвалитися моїй Катерині зовсім нічим.

Живе Катя з сім’єю в невеликій квартирі, куди їх після весілля пустила свекруха. Раніше там жила бабуся чоловіка Каті. Заїхавши в нове житло, молоді зробили бюджетний ремонт: побілили стелі, поклеїли недорогі шпалери, на підлогу постелили лінолеум. Кардинально в квартирі нічого не міняли: сантехніка, вікна, все так і стоїть з сімдесятих років минулого століття, як було при бабусі. Так і живуть в цьому десять років.

Звичайно, зараз про той ремонт і знаку немає в тій квартирі – десь діти заляпали і помалювали, десь потріскалось, десь відірвалося щось. Але ремонтувати ще раз «чужу» квартиру не бажають ні Катерині, ні її чоловік.

І меблі в квартирі теж ще бабусині, молоді купили собі тільки диван і облаштували спальні місця дітям. Столи, стільці, кухонні шафки, книжкові полиці зі старими книгами, які вже ніхто давно не читає, які Юля по великих святах знімає і миє в мильному розчині – все в квартирі залишилося так, як було і при старій господині.

Ольгу засмучує, що дочка в своєму житті не працювала жодного дня, а Катерину ж її життя повністю влаштовує. Вона сидить з дітьми, ліпить пельмені і варить борщі, робить уроки, водить дітей по гуртках, а ввечері виконує якійсь завдання разом з ними. Так, економить, але в основному на собі. Не ходить по перукарнях, манікюр все життя робить вдома, речі носить акуратно роками, зайвого не купує.

– Я їй уже багато разів говорила, що якщо в двадцять років така економія на собі сходить з рук, то в тридцять п’ять вона вже помітна, і виглядає плачевно! – зітхає Ольга, не розуміючи доньку. – Але дочка не вірить мені, вона нічого не змінює в своєму житті.

Як вже говорити з донькою, щоб вона хоч у своєму віці почала вже ворушитися, Ольга навіть і не представляє.

– Я їй тут вже прямо заявила, – кажу, у всіх навколо діти як діти, живуть нормально, багато, забезпечують повністю себе, ще й батькам своїм в усьому допомагають, а мені за тебе соромно! – зітхає Ольга. – Так Катерина образилася, не розмовляє тепер зі мною. Та нічого я не доб’юся словами, звичайно. Але щось же треба робити? Можливо, якщо постійно говоритиму їй про це, то вона щось таки змінить у своєму житті на краще.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

facebook