Олеся довго крутила в руках телефон і ніяк не насмілювалася набрати ті кілька цифр, які зараз, вперше за багато років, з’єднають її з Максимом.
Здавалося б, що тут такого – зателефонувати рідному братові? Але насправді це було нестерпно важко. В горлі пересохло, а всі слова наче вилетіли з голови. Добре, що хоч номер записаний на окремому листочку, який Олеся зберігала завжди у потаємному місці, щоб не загубити.
Максим був її молодшим братом, і вона дуже любила його. Але відреклася. Бо треба було стати на чиюсь сторону – або мамину, або братову, і Марина вибрала маму.
25 років тому Максим повернувся з армії додому. Молодий красивий юнак, який подавав великі надії. Батьки думали, що син в університет поїде поступати, професію якусь освоїть.
Але не минуло і кількох тижнів, як хлопець заявив батькам, що закохався і буде одружуватися.
Мама відразу забила на сполох, наче щось відчувала:
– Синку, молодий ти ще, поживи для себе, освіту отримай, а тоді про сім’ю думатимеш, – в сльозах просила вона.
– Та ні, мамо. Я вже все вирішив. Та й Марина моя не може чекати так довго, – каже.
Мама могла про все подумати, вирішила, що дівчина дитину чекає, але от передбачити саме такого розвитку подій аж ніяк не могла. Максим закохався в жінку, на 18 років старшу за нього, у якої вже було двоє синів-підлітків.
Уявляєте ситуацію, коли 20-річний син приводить 38-річну жінку додому і каже батькам, що це – його наречена.
Батько мовчав, а мама так голосила, що все село чуло. Та нічого не допомогло, бо Максим настільки був закоханий у Марину, що ладен був усіх викреслити з свого життя, аби лише вона була з ним.
Мама попередила Максима, що якщо той ослухається і піде до Марини, то нехай забуде тоді, що в нього є родичі.
Шкода було Максиму, що батьки все саме так сприйняли, але Марину він полюбив щиро, тому відмовлятися від неї він не мав наміру. Розписався з нею і стали жити собі в її хаті.
Батьки ж, як і обіцяли, від нього відмовилися. І Олесю попередили, що якщо вона спілкуватиметься з братом, то не донька вона їм.
Ця ситуація на багато років розвела рідних людей. Коли не стало батька, мама не дозволила сину прийти попрощатися з ним.
Але нещодавно не стало матері, і Олеся подумала, що тепер від неї лише одної залежить, як будуть розвиватися її стосунки з братом.
Номер Максима у неї був, якось вона зустріла спільного знайомого, і той поділився номером телефону, а Олеся записала його на чистий аркуш, і сховала про всяк випадок.
Переборовши сумніви і страх, Олеся таки набрала ті кілька цифр. Ще кілька гудків, і ось в слухавці вона чує рідний голос.
– Максиме, нашої мами не стало. Можеш приїхати попрощатися? – стала плакати у слухавку сестра.
В той же вечір Максим приїхав. З собою він привіз доволі велику суму грошей, бо не знав, чи у сестри є всі необхідні кошти. З ним були два дорослі чоловіки. Це були сини Марини, а точніше – тепер уже і сини Максима, бо спільних дітей у них з Мариною не було.
Сама Марина не приїхала, бо останнім часом вона хворіє і не дуже добре почувається.
– Максиме, ти щасливий? – раптом запитала Олеся.
– Дуже. Ти навіть не уявляєш настільки. Олесю, я ні про що не шкодую, бо мені дісталася найкраща в світі дружина і найкращі сини. Одне мене лише засмучувало – що я з вами не міг бачитися, – відповів Максим.
– А маму ти пробачив?
– Звичайно, інакше б не прийшов. Вона не зі зла це робила, хотіла як краще. От тільки ніхто не знає – як воно буде краще, розумієш.
– Розумію, брате. Я от – вийшла заміж за ровесника, але щасливою з ним не стала. Він мені зраджував, ми розлучилися, дітей я не маю.
Справді, ніхто в цьому світі не знає, як буде краще. Але завжди треба йти за покликом серця, бо любов – це найбільше щастя.
Брат з сестрою обійнялися вперше за багато років. Їм так не вистачало одне одного. А Олеся молодець, що таки зберегла номер брата і першою йому зателефонувала.
А як ви ставитеся до шлюбів з великою різницею у віці?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.