Олена нещодавно приїхала з Німеччини, відпустку вона взяла на 21 день. Вона вже майже 2 роки там за кордоном працювала. Олена не жити туди поїхала, а заробляти.
Вона жінка дуже проста, за кордоном ніколи не була, навіть гадки не мала такої, але коли з роботи звільнили, часи настали дуже складні задумалася про заробітки.
Та ще й подруги постійно підмовляли її, які в лютому 2022 року подалися хто куди за кордон по різних куточках. Спочатку вони думали, що все це тимчасово, а потім, коли непогану роботу знайшли та могли трохи заробити, то вирішили залишитися й відкласти гроші для себе і своїм дітям допомогти, та й заощадження й собі добрі мати, щоб було з чим в Україну додому повертатися згодом.
Олена, правду кажучи з чоловіком ну дуже бідно жили: хатинка у них невеличка, статків, особливо, ніколи не мали, дуже довго доглядали своїх стареньких батьків, ті по лікарнях постійно були, то реабілітація різна, тому грошей багато йшло і на них. І хоч Олена з чоловіком мали єдину доньку Людмилу, та не дуже могли і їй допомогти.
Ще й, як на зло, чоловік Людмилі теж з такої ж сім’ї зустрівся. Ще й сам такий, що не дуже старається заробити: ходить до фермера на трудодні, якусь невеличку копійчину заробить. А коли зима і роботи немає – то й грошей немає відповідно.
Вже рік Олена сама в дома не була, минулого літа якраз приїжджала, копійку якусь склала і додому відпочити на 2 тижні приїхала.
Жінка дуже хотіла доньці допомогти, адже знала, що їм зараз дуже важко, а зять майже все літо вдома сидів, лише підробітки дрібні, відповідно грошей у них немає зовсім.
Людмила з чоловіком жила у своєї свекрухи, та чим могла їм допомагала, але можливості її зовсім мінімальні.
Вирішила Олена доньці трохи грошей дати, 3 тисячі євро привезла їй.
– Я, Маріє, не знаю, скільки буду ще там на чужині, тому грошей не витрачай, будь ласка, бережи, не знаю чи вийде ще тобі допомогти. Лише чоловікові їх не показуй, я піду, а ти відразу сховай. Адже, як дізнається, що маєш копійку якусь, то все витратите до останнього та знову будете усі бідувати. А як не знатиме нічого, то й зароблятиме для сім’ї, адже зовсім розлінився.
Мати пішла, а Людмила не знає, що робити їй. Вдома дитина у неї мала, вони на вулиці погуляти зараз нормально не можуть, бо постійно з пелюшками, а так би підгузки купили б дитині, давно нічого смачного не їли, лише картопля, сало і консервація їх домашня весь час.
І чоловік у неї, можна сказати, людина дуже добра та хороша. Невже він винен, що в селі зараз роботи хорошої немає, ну не заробиш багато зараз тут. Він і не проти їхати кудись на заробітки, але дружина не пускає, не хоче бути без чоловіка поряд, вважає, що ніякі гроші не замінять повноцінної сім’ї.
Людмила таки хоче гроші показати чоловікові і вони могли б добре зараз жити на них, адже життя зараз непередбачуване і більшість людей теж живе сьогоднішнім днем, а потім він заробить ще, вони разом придумають щось, адже гроші в житті не головне, он почнуться роботи в полі, заробітки його ще попереду.
Чи краще маму свою таки послухати та заховати ці гроші усі, як кажуть в народі, на “чорний день”? Але чи можна ховати гроші від свого чоловіка? Чи добре це для сім’ї?
Фото ілюстративне.
