fbpx
Життєві історії
Олександр подзвонив і сказав, що не зможе приїхати. Запитав, що я планую робити. Я відповіла, що погано себе почуваю і залишуся вдома. Але день був сонячний і я передумала – вирішила вийти на вулицю, прогулятися. Ось тоді я і побачила Олександра в центрі міста. І як я зрозуміла, він гуляв зі своєю дружиною і сином і виглядав цілком щасливим, зовсім не схожим на розлученого чоловіка

Коли моєму синові ще й року не було, чоловік мене кинув. Ми розлучилася і я залишилася одна з маленькою дитиною. Довелося повернутися до матері в двохкімнатну квартиру, де ще жив молодший брат. Мама сиділа з дитиною, а я влаштувалася на роботу в магазин, що знаходився недалеко від мого дому.

А потім вийшло так, що я почала зустрічатися з одруженим чоловіком. Правда, про те, що Олександр одружений, я навіть не підозрювала. Шансів на те, щоб влаштувати своє особисте життя у мене було мало, але, як і усім жінкам, мені цього дуже хотілося.

Одного разу до мене в магазин зайшов симпатичний чоловік. Він купив усе, що йому потрібно, а потім взяв ще шоколадку, яку відразу подарував мені. Ми познайомилися, відтоді Олександр часто заходив до мене на роботу. Наше спілкування було дуже легким і невимушеним.

А якось він замовив у мене велику кількість продуктів і попросив, щоб я з ним поїхала до нього додому, допомогла все довезти і розкласти. Моя зміна закінчувалася, то ж я погодилася. Мені було цікаво подивитися, як він живе.

Не можу сказати що помешкання, де жив Олександр, було шикарним, і він побачив розчарування в моїх очах. Пояснив це тим, що сам щойно повернувся з відрядження, і у нього просто не було часу навести вдома порядок. От якби поруч з ним була жінка, яка створювала б затишок… Я відразу сприйняла це, як натяк на серйозні відносини.

Ми продовжували зустрічатися. Він писав мені красиві слова, навіть вірші були. Це так подобається жінкам. Через кілька тижнів, він запропонував мені, переїхати. Але в іншу квартиру, і в інше місто. Я трохи здивувалася, для чого їхати в інше місто. Адже я думала, що ми будемо жити разом, але Олександр сказав, що це поки не можливо. Що ту квартиру він продає. Він мені завжди говорив, що розлучений і живе давно вже сам.

Я погодилася – забрала сина, звільнилася з роботи і почала нове життя. Нове місто зустріло нас з сином рано вранці. Мій чоловік, під’їхав і відвіз нас на квартиру, яку він зняв і оплатив на кілька місяців. Мені здавалося на той момент, що моє життя нарешті почало налагоджуватися. А Олександр говорив мені кожен день про те, що скоро ми будемо разом.

Але цього не відбувалося. Я сама собі знайшла роботу, не можу сказати, що вона мене влаштовувала. Цієї зарплати, ледь вистачило б платити за квартиру, але я то покладала всі свої надії на свого чоловіка. Він ніколи не залишався у мене на ніч, і коли я цікавилася чому, то чула відповідь, що його мама захворіла, а то і то що він сидить зі своїм сином, так як колишня дружина поїхала і залишила дитину на нього. Загалом, кожного разу у нього були якісь відмовки.

Одного разу Олександр подзвонив і сказав, що не зможе приїхати. Запитав, що я планую робити. Я відповіла, що погано себе почуваю і залишуся вдома.

Але день був сонячний і я передумала – вирішила вийти на вулицю, прогулятися. Ось тоді я і побачила Олександра в центрі міста. І як я зрозуміла, він гуляв зі своєю дружиною і сином і виглядав цілком щасливим, зовсім не схожим на розлученого чоловіка. Вони сміялися, трималися за руку.

Наступного разу, коли він прийшов до мене, я запитала його на пряму і він відповів мені, що так, він одружений і якщо мене це не влаштовує, то він може мене залишити в спокої і я повинна буду сама далі себе утримувати і сплачувати за квартиру.

Я вирішила, що спочатку не зможу відмовитися від його допомоги і вирішила залишити все як є. Але як мені було погано, я ж все таки полюбила його, а він мене обдурив. Я зрозуміла для себе, що не буду це терпіти довго. Зібрала свої невеликі пожитки, взяла сина і поїхала назад до мами.

І доля мене винагородила. Не стало моєї колишньої свекрухи, і виявилося, що вона заповіла квартиру своєму єдиному онукові, моєму синові. Зараз ми живемо з ним удвох і ні від кого не залежимо. Олександр ще кілька разів мені телефонував, але я твердо вирішила, що між нами нічого і бути не може.

Фото ілюстративне – cosmopoliten.

You cannot copy content of this page