fbpx
Breaking News
Гoсподар oбійстя щосuли вдaрив тваpину нoгою та гаpкнув на всю вулицю: «Кoли ти вже рaзом зі своєю хaзяйкою здoхнеш?». – Обpажають мене сусiди, зневaжають. Повoдяться так, наче демoнструють: ми гoсподарі жuття, а ти, бабо, ніxто. А кoлись, як була при сuлі, нинішнім кpивдникам ой як потpібна була, другою мамою нaзивали.
Свекpуха сидiла на кaнапі, вона і не дyмала зyпиняти невiстку. Ліда підiйшла до лiжечка, у якoму спaла їхня з Ігором дoнечка. Хoтіла змyсити чoловіка вiдчути хoча б кpихту пpовини. Та Ігор лuше кpиво пoсміхнувся. Тpеба зpобити найвaжче – склaсти pечі, взяти Полінку й пiти назaвжди з цьoго дoму. – Бувайте здорові, Анастасіє Петрівно, – вичaвила з себе Ліда
Стаpша дoнька Миколи і Раї, Валя, після закінчення університету виїxала до Штатів і залuшилася тaм жuти. Дізнaвшись, щo мама заxворіла, oдразу зателефoнувала, а потім чoмусь дoвго нe давaлася чyти. А кoли нe стaло мaтері, зaявила, щo їй дoрого пpиїжджати на пoxoрон. Стаpий Микола тaк і нe змiг прoбачити цьoго своїм дiтям
Михайло, як і всі інші чoлoвіки з нашого сeла, поїхав до Іспанії. Спочатку дзвонив ледь не щодня, хоч це було й недешево. Потім все рідше. А минулого року навіть не приїхав додому. Сopoмно йому перед сeлом. Дружина Галя отримала листа – чоловік просить розлучення. Скільки було слiз! Галі ж тільки двадцять вісім років. В неї двоє дітей, велике господарство. І ocь тобі тaка новина
Русланчик пoчув, як бaбуся гoворить мамі по телефoну, що їй лiкар рекoмендує лягтu на oбстеження: стpашно набpякають нoги. Уже нaвчений тим, що ні мамі, ні татові вiн нe пoтрібен – дuтина стрaшенно злякaлася. Не дaй Бoже вiддадуть до iнтернату! Oсь тoді він і скaзав, задuxаючись від слiз: «Мoже мeні кpаще пoмepти, бaбусю?»
Життєві історії
«Оксано, недoбре людині бути самій, шукай собі пару і обов’язково вимолюй її у Господа», – найбільше за те, що я «засиджуся у дівках», пеpеживала моя бабуся

«Оксано, недобре людині бути самій, шукай собі пару і обов’язково вимолюй її у Господа», – найбільше за те, що я «засиджуся у дівках», пеpеживала моя бабуся.

Найбільше за те, що я «засиджуся у дівках», переживала моя бабуся. Маму, мабуть, теж хвилювало, що я єдина серед своїх подруг залишилася самотньою, проте вона відверто про свої переживання мені не розповідала. А от старенька раз у раз наголошувала: «Оксано, недобре людині бути самій, шукай собі пару і обов’язково вимолюй її у Господа». Джерело

Саме бабця порадила мені щоденно молитися на вервичці, просячи у Богородиці доброго чоловіка. Спочатку я не хотіла, мені не завжди вистачало часу, та згодом молитва стала моєю щоденною звичкою. Я не лягала спати, не перебравши зерняток вервички. Щовечора прохала у Пречистої Діви Марії доброї долі, а також опіки й небесного захисту для мого благовірного.

Так минуло півтора року. За цей час бабуся відійшла у засвіти, та я, пам’ятаючи її напучування, продовжувала молитися. Якщо чесно, я не була одержима заміжжям, тому й не можу сказати, що молилася надто ревно. Але Бог почув мене.

Читайте також: Таїсію в селі усі називали Таська. – Ну, дівка, – наpікала мати, чекай, прийде час, і твій чоловік тобі усе пригадає. І як у воду дивилася

Одного разу мені в соцмережі написав Сашко. Хлопець зізнався, що ми з ним земляки і він побачив мою сторінку у спільних друзів. Оскільки служить в AТО, тому захотів порозмовляти з кимось із місцевих, поцікавитися, що там удома.

Ми почали переписуватися. Згодом обмінялися номерами телефонів і Сашко, коли мав час, телефонував. Спілкуватися з ним було просто і легко. Для мене стало несподіванкою, коли Сашко сказав, що їде у відпуску і хоче зі мною зустрітися.

У день, коли ми вперше побачилися, він запропонував мені зустрічатися. Я погодилася, бо знайомство із Сашком у реальності не розчарувало мене. Навпаки, він виявився таким, яким показав себе із переписування в інтернеті й телефонних розмов — добрим та щирим.

Відтоді я терпляче чекала Сашка з війни. І так само терпляче молилася на вервичці. Дякувати Богу, коханий повернувся додому цілий і неушкоджений. Зовсім недавно ми одружилися. Надіємося, що наша сім’я буде щасливою та міцною.

До слова, Сашко зізнався мені, що в AТО ще до знайомства зі мною не раз відчував над собою Господній захист. Двічі дивом уникнув серйозних поpанень і полoну.

Тому я дуже вдячна своїй бабусі за мудру пораду. Можливо, якби вона не підштовхнула до молитви, то не було б у мене такого прекрасного чоловіка.

Related Post