fbpx
Життєві історії
Одного разу я прийшла дуже втомлена з роботи, ми повечеряли, і я прилягла відпочити. Думала, посуд помию трохи пізніше. Та й свекрухи ще не було вдома. Але я заснула, і мене розбудила Марія Петрівна, яка зайшла до мене в кімнату. Вона була десь у подружки, прийшла додому  і давай говорити, що я геть знахабніла. Мовляв, я лінива, посуд можна було помити. А потім наказала мені зібрала речі і своїх дітей, і їхати куди хочу або до своїх батьків

Я завжди вважала, що мене не так просто вивести з себе, але мамі мого чоловіка це вдалося і я не знаю, що мені далі робити – миритися з нею, чи назавжди викреслити цю людину з свого життя. Ми з чоловіком разом 19 років. У нас є двоє синів.

Вже багато років ми жили в орендованому затишному будинку, де постійної гостею була і свекруха. Разом готували. Ділилися кожна своїми секретами. Сміялися, ходили за покупками. Марія Петрівна була мені як старша, досвідчена подруга.

Але якось орендар придумав повністю під ключ зробити ремонт аж до заміни підлог, дверей, даху. Все під сучасне євро (хоча будинок і так з усіма зручностями).

Чоловік запропонував переїхати місяців на кілька місяців до своєї мами. Вона живе одна, у власному будинку з 5 кімнат. З її дозволу ми переїхали. Спочатку все було добре, свекруха виділила нам окрему кімнату, була до нас дуже привітною. Так ми прожили близько місяця.

Але одного разу я прийшла дуже втомлена з роботи, ми повечеряли, і я прилягла відпочити. Думала, посуд помию трохи пізніше. Та й свекрухи ще не було вдома. Але я заснула, і мене розбудила Марія Петрівна, яка зайшла до мене в кімнату. Вона була десь у подружки, прийшла додому нетвереза та й давай говорити, що я геть знахабніла. Мовляв, я лінива, посуд можна було помити.

А потім почала говорити, що я не варта свого чоловіка, що він мене утримує. Сказала: «Речі такі дорогі носиш, звідки вони у тебе? Кожен раз по кілька разів на день переодягатися в свої наряди».

Звинувачувала мене у тому, що я загордилася і уявила себе принцесою. І чому це я сиджу так тихо і спокійно і слухаю? А це значить, мені і сказати нічого?

Я і справді мовчала, бо була ошелешена і не знала, що мені сказати – такого від свекрухи, з якою у мене були дружні стосунки, я не чекала.

Свекруха казала, що хоче щоб я зібрала речі і своїх дітей, і виїхала звідси куди хочу або до своїх батьків. Сказала так само, що син буде жити з нею, і що вона знайде йому іншу дружину, молодшу і не таку ліниву. Вимагала, щоб я пішла зараз же.

Чоловік працював у той день, клав плитку у дворі. Вже після десяти хвилин її такого гніву, зайшов чоловік. Він заступився за мене і вимагав, щоб мама попросила у мене вибачення, так як всі відносини між нею і його сім’єю тримаються тільки через мене.

Але свекруха не вважала за потрібне заспокоїтися. Чоловік встав, звичайно ж, на мою сторону. Відразу ж, не витрачаючи час, з 8 години вечора до 2 години ночі ми збирали речі і переїхали в той же день. Сказано зроблено. Жили у моїх батьків два місяці. Потім переїхали до орендаря на колишнє місце проживання. Потроху будуємо будинок на ділянці.

Я не змогла навіть думати про примирення. Хоча його ніхто і не виявляв. Але так як було, не буде ніколи. Вона зламала все. Таке я пробачити не змогла.

Я ледве вмовила чоловіка все ж спілкуватися зі своєю мамою. Адже вона виростила його одна, і не зважаючи ні на що він – її син. Сама ж пробачити її я не змогла.

Зараз минуло вже півтора роки, я і досі пам’ятаю все те погане, що було адресовано мені під таким несправедливим і брудним соусом.

Тепер між нами немає нічого. Чоловік і діти ходять в гості. Свекруха їм дуже рада. Гостинці і додому передає, але до нас вона не приходить. Чоловік розповів, що вона просить, щоб і я прийшла в гості, і щоб ми поговорили. А я розумію, що не можу, не виходить.

Я ж завжди зі своєю, але все ж любов’ю, і з повагою ставилася до неї. Як я тільки не допомагала, а це ніхто не оцінив.

Фото ілюстративне – vplate.

You cannot copy content of this page