fbpx
Життєві історії
Одного разу в неділю я з сином приїхав в гості до мами. Вона купила три тістечка, які ж відразу розібрали діти мого брата, а мій син, з яким так ніхто і не поділився, просто стояв і дивився на це. Після цього дружина сказала, що більше до них не поїде, адже бабуся робить між дітьми дуже велику різницю

Я давно одружений, живу в дружини, але прописаний в квартирі у мами. Квартира у неї трикімнатна, 80 квадратних метрів. Нашого тата давно немає, то ж житло в рівних частках належить мені, мамі і братові.

Але молодший брат, якому зараз 34 роки, привів дружину і трьох дітей, прописав в нашу спільну квартиру. Ми погодилися, адже не на вулицю ж їм іти. І вони весь час на шиї у мами висіли, не працювали. У мами пенсія велика, та й підробляє вона ще досі, адже як можна кинути роботу при такому то синочкові.

У мами є дача, я з батьком колись її будував, постійно доглядаю її, вкладаю гроші в ремонт і облаштування. А нещодавно я дізнався, що мама примудрилася ще цю дачу на внука переписати. Коли я їм поставив запитання, чому так, сказали, що дача тебе не стосується. Як не стосується? Я працював, будинок будував, корчував дерева, все з нуля починали, там раніше тільки сосни були.

Я бачив, що мама дуже прихильно ставиться до брата і до його дітей і зрозумів, що я так можу залишитися без нічого. Квартира у них трикімнатна, тому я сказав, що хочу забрати свою частку – нехай продають квартиру, віддають мені мою частину грошима, а з своєю частиною нехай роблять, що хочуть.

Але мама навіть нічого слухати не хоче, каже, що доживатиме старість в рідному домі. А якщо я так хочу свою частку, вона не має нічого проти, я можу заселитися в одну з трьох кімнат.

Я вже не впевнений, що вона знову не оформить все на своїх любимих онуків, хоча і крім їх і інші внуки є, яких вона не бачить. Одного разу в неділю я приїхав до неї в гості з своїм сином. Мама купила три тістечка, які ж відразу розібрали діти мого брата, а мій син, з яким так ніхто і не поділився, просто стояв і дивився на це.

Після цього дружина сказала, що більше до них не поїде. Хоча з тими онуками водитися – нехай, де бабуся там і вони, бігають за нею: «Бабусю, їсти, бабусю, пити». Так і хотів тоді сказати: «Йди у мами з татом проси».

Я ось теж сиджу і думаю забрати свою частку чи нехай живуть своєю дружною сім’єю. Тоді дружина не зрозуміє. Вона і тоді була проти будь-яких прописок, хоча каже, це мене не стосується. Мені як би і не потрібна ця частка, жити є де, але вони ж будуть ходити і посміхатися, що нагріли мене. А я теж хочу ходити і посміхатися їм.

Як в такій ситуацій бути? Я не хочу опинитися слабаком в очах дружини і дітей. Вони ходять і шепочуться за спиною, мене це вже дратує.

Фото ілюстративне, спеціально для ukrainians.today.

You cannot copy content of this page